Текст був короткий: «Готова говорити. Завтра, у будь-який час». Левченко отримала це повідомлення о 9 вечора. Зателефонувала Каті за 15 хвилин.
— Інна виходить на контакт сама, без примусу, — сказала вона. Катя заплющила очі на секунду. — Він її налякав.
— Судячи з усього… — Левченко зробила паузу. — Це нам спрощує роботу. Але я хочу, щоб ти розуміла: Інна — співучасниця.
— Вона знала, у чому бере участь, хай і не була ініціаторкою. Що б вона не розповіла, це не знімає з неї відповідальності повністю. — Я розумію. Що вона може дати нам?
— Листування. У неї має бути листування з Олегом, змістовне, ділове, те, у якому обговорювалися плани на потім. Вона розумна жінка і розуміла цінність цих документів як страховки для себе.
— Такі люди зберігають листування. — Левченко помовчала. — Завтра побачу.
Розмова з Інною тривала близько трьох годин. Її вели Левченко і Павло, без Ткаченка, без протоколу. Спершу просто розмова, щоб зрозуміти обсяг і вирішити питання щодо формату співпраці.
Катя чекала в квартирі. Левченко зателефонувала о першій дня. — У неї є архів листування за два роки, захищений, зашифрований, але вона знає пароль.
— Там обговорення страховки, обговорення того, що Олег називав остаточним рішенням, строки, схема реструктуризації компанії, яку вони готували під поділ майна. І ще одне. — Левченко зробила невелику, рідкісну для неї паузу.
— Олег в одному з повідомлень написав: «Після того як усе закінчиться, агентство переходить до тебе. Я переоформлю на твоє ім’я одразу». Дата цього повідомлення — за два тижні до поїздки в село.
Катя мовчала. — Це прямий доказ умислу, — сказала нарешті. — Прямішого не буває, — підтвердила Левченко.
— Інна передає архів в обмін на визнання часткової співучасті за пом’якшувальних обставин і активне сприяння слідству. Ткаченко згоден розглянути цей варіант. — Що їй загрожує? — Менше, ніж Олегові.
— Значно менше. Але не нічого. — У голосі Левченко була точність хірурга, який пояснює, що операція необхідна, навіть якщо вона неприємна.
— Це справедливо. — Так, — погодилася Катя. — Це справедливо…
