Віктор мовчки опустив стрижень у кишеню куртки. Метал важко вдарився об сталеву запальничку. Він намотав брезентовий повідець на кисть, розвернувся й пішов геть по рудій глині, ведучи собаку. За спиною застукотіли молотки.
Повернувшись із кабінету слідчого Кузьміна, Віктор одразу поїхав до гаража брата. Дощ зі снігом посилився, перетворюючи дороги на сіру кашу.
Гараж зустрів його сирістю й запахом старої гуми. Віктор клацнув вимикачем. Тьмяна лампа під стелею блимнула й освітила верстак, завалений інструментами. Буран звично зайшов у куток і важко опустився на стару ватяну ковдру, поклавши важку морду на лапи.
Віктор зняв мокру куртку, повісив її на цвях. Дістав із кишені сталевий стрижень і поклав його на металевий лист верстака. Поруч ліг запальничка. Пальці машинально крутанули коліщатко. Сухе клацання.
Він узяв чисте шмаття, відкрутив кришку пластикової пляшки з уайт-спіритом. Різкий хімічний запах миттю заповнив тісне приміщення. Віктор рясно змочив ганчірку й почав методично стирати зі стрижня бруд і запечену буру кірку. Він тер із силою, стискаючи зуби, поки на сірій тканині не проступили чіткі контури деталі. Закінчивши, він відкрив запальничку й обережно капнув кілька крапель уайт-спіриту на гніт — раптом залишкові пари оживуть хоч ненадовго.
Це був стопорний палець від магістральної засувки високого тиску. Такі стояли в колекторах на головних вузлах перекачування. Слідчий Кузьмін стверджував, що Олексій порушив протокол, спустившись туди без страхування, і зірвався через необережність.
Віктор узяв лупу з полиці й увімкнув настільну лампу на гнучкій ніжці. Яскраве світло вдарило по очищеному металу.
Нижня частина стопорного пальця не була зірвана чи відламана внаслідок тиску. На рівному зрізі чітко виднілися паралельні борозни. Метал не луснув від утоми чи удару. Його методично, довго й акуратно підпилювали ножівкою, залишивши лише тонку перемичку, яка мала луснути при першому ж серйозному навантаженні на засувку. А потім свіжий спил густо замазали солідолом, змішаним із брудом.
Олексій не зірвався випадково. Засувка, яку він намагався перекрити, вилетіла під тиском, бо стопор був штучно послаблений.
Хтось забрав зламану деталь із місця аварії до приїзду поліції. Хтось сховав її в масивний пінопластовий каркас жалобного вінка, який завод надав «від колективу». Поспіхом після аварії знищити доказ на території заводу було надто ризиковано — там уже працювала комісія, територію частково оточили. Вінок став тимчасовим, але надійним сховком: після похорону його мали закопати разом із труною назавжди, і ніхто ніколи не знайшов би підпиляний палець.
Віктор поклав стопорний палець назад на верстак. Узяв запальничку. Клацання. Клацання…
