Богдан іще зберігав роздратований вираз обличчя.
— І що там? Знову якийсь платіж пройшов двічі?
Він опустив погляд і обірвав фразу. Брови повільно піднялися, щоки зблідли. Богдан перечитав запис, ніби сподівався, що при повторному погляді він зміниться.
— Триста тисяч… Переказ Галині Василівні Коваль, — вимовив він ледь чутно. — На ремонт даху.
У кухні стало так тихо, що було чути потріскування олії на сковороді. Галина Василівна стискала лопатку обома руками. Пластик поскрипував, але вона мовчала.
— Мамо, що ти зробила? — Богдан різко підвівся, зачепивши стілець. — Це наші заощадження на машину. Я казав тобі, що ми майже зібрали перший внесок. Ти знала, навіщо нам ці гроші.
Тепер він нарешті зрозумів, що означала розповідь Оксани про нічний дотик. Обурення дружиною зникло, поступившись місцем розгубленості й люті. Ще хвилину тому Богдан був певен, що захищає несправедливо скривджену матір, а тепер бачив на екрані пряме підтвердження її вчинку. Уявлення про людину, яка ніколи не завдасть йому зла, руйнувалося просто за столом, і прийняти цю зміну було майже фізично боляче.
Оксана забрала телефон і сховала його в кишеню.
— Виходить, шашлик вийшов дорогим. Ця вечеря ледь не коштувала нам заощаджень, які ми збирали цілий рік. Не забудь подякувати мамі за щедрість.
Богдан повернувся до Галини Василівни.
— Ти взяла телефон моєї дружини, поки вона спала, розблокувала його її пальцем і переказала собі мої гроші? Мамо, ти розумієш, що зробила?
Викрита свекруха миттю відкинула жалісливий тон. Вона випросталася, вперла долоні в боки й подивилася на сина з непохитною впевненістю у власній правоті.
— І що тут такого? Я тебе виростила, ночей не спала, здоров’я на тебе поклала. Ти мені винен. У мене дах на лазні протікає, паркан давно треба полагодити, а допомоги ні від кого не дочекаєшся. Твоя дружина однаково пустила б ці гроші на вбрання й дорогі процедури. А так від них хоч родині користь буде. Вони ж твої, отже, і я маю на них право.
Богдан дивився на матір, не знаходячи слів. Її міркування були настільки нахабними, що сперечатися з ними здавалося майже неможливим. Але потрясіння швидко поступалося місцем твердому рішенню…
