Я стиснула долоні на колінах і твердо зустріла його погляд. «Я розумію і пробачати його не маю наміру. Він забрав у мене п’ятнадцять років, привласнив плоди моєї праці, зруйнував мою гідність, а тепер спробував перекласти на мене борг, оформлений без мого відома».
«Ваше рішення остаточне», — констатував Сергій Михайлович. Я кивнула. Він відкрив блокнот: «За такого обсягу доказів можна не лише завершити розлучення, а й вимагати відшкодування документально підтвердженої майнової шкоди від чоловіка та жінки, яка брала участь у фінансовій схемі».
Він послідовно пояснив план. Підроблений борг я виплачувати не повинна; експертиза підпису встановить підлог. «Ми підготуємо вимоги про стягнення збитків. Після рішення суду або добровільної угоди виплати зможуть утримуватися з офіційних доходів Андрія».
«Картку, прикріплену до вашого рахунку, слід заблокувати одразу після від’їзду Людмили Петрівни», — додав адвокат. Переді мною постало пихате обличчя свекрухи. Я розповіла, що Людмила Петрівна готується до майбутньої подорожі з подругами й має намір оплачувати моєю карткою готелі, покупки й розваги.
У куточках губ Сергія Михайловича промайнув ледь помітний вираз розуміння. «Тоді перша ж невдала спроба оплати дозволить вашому чоловікові та його матері побачити реальний стан речей. Ви згадували заяву про розірвання шлюбу, яку Андрій підписав кілька років тому?»
«Так. Він сам підписав її під час сварки й кинув мені. Документ збережено». Адвокат коротко кивнув: «Він стане в пригоді під час підготовки матеріалів. Далі діятимемо суворо в установленому порядку, а поки Андрій не знає про зібрані докази, встигнемо захистити ваші рахунки й майно».
План був простий: під час першої спроби розрахуватися після блокування Людмила Петрівна виявить, що картка більше не діє, а до повернення Андрія квартира вже спорожніє. Вони втратять джерело коштів, яке п’ятнадцять років вважали власністю і водночас зневажали.
Я не збиралася штучно створювати їм нові неприємності. Досить було припинити оплачувати їхнє життя й дозволити наслідкам уже скоєних вчинків проявитися самим. Блокування моєї картки, законне розлучення й відмова повертатися додому не були помстою — я лише припиняла доступ до того, що їм ніколи не належало.
«У мене є ще одна обставина», — сказала я й дістала попередню довідку детективного агентства, яка зіставляла дати поїздок, відкриті публікації та зустрічі Андрія з Іриною. «Ірина знала, що Андрій одружений, але продовжувала стосунки. Вона працює в бухгалтерії тієї самої компанії, і є ознаки того, що вона допомагала фальсифікувати звіти про витрати».
Цього разу Сергій Михайлович справді здивувався. У поєднанні із записами щоденника довідка вказувала: Андрій оплачував готельні номери для Ірини моєю карткою, а потім подавав чеки роботодавцю як ділові витрати. Ірина затверджувала документи, після чого відшкодовані компанією кошти вони витрачали разом.
Я розклала підтвердження, отримані агентством. У матеріалах були зафіксовані всі негідні дії чоловіка. «Мені недостатньо просто розлучитися й домогтися відшкодування збитків. Андрій має відповісти за те, що забирав у мене п’ятнадцять років, зокрема й за обман на роботі», — сказала я.
Адвокат уважно перегорнув папери й шанобливо відповів: «Ви дієте розумно й виявили величезну витримку. Ми підготуємо умови, за яких Андрій, Ірина та Людмила Петрівна більше не зможуть безкарно користуватися вами».
Відтоді я остаточно сховала емоції й удавала колишню ідеальну дружину. Що ближчим був від’їзд свекрухи, то нахабніше поводився Андрій. Він вважав себе в безпеці, майже щовечора зустрічався з Іриною й повертався пізно, часто напідпитку…👉Продовження, натисніть на кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
