Я не ставила запитань, вішала його костюми й навіть допомагала складати речі. Коли Людмила Петрівна нарешті поїхала відпочивати, я поклала свій ключ у самісінький центр обіднього столу. Усе необхідне на той час уже було в моїй новій квартирі.
Поруч із ключем лишився запечатаний білий конверт — останнє послання Андрієві. Зачинивши за собою двері й вийшовши на холодний вітер, я відчула вібрацію телефона. Сергій Михайлович повідомляв: «Усе готово. Можна переходити до наступного етапу».
Я перечитала повідомлення й ледь помітно кивнула. Усе розвивалося відповідно до підготовленого плану. Але майже відразу поверх першого сповіщення з’явилося інше — термінове повідомлення від банку, послугами якого я користувалася багато років.
Я відкрила його й відчула, як обличчя холоне. Банк зареєстрував платіжне доручення на п’ять мільйонів, а суму вже було заблоковано на моєму рахунку. Отримувачем значилася компанія з цілком незнайомою назвою.
Отже, Андрій зберігав ще одну таємницю, якої я не виявила навіть у кабінеті. Цифри на екрані здавалися неправдоподібними. Зупинившись на продуваному тротуарі, я перевірила відомості про отримувача й з’ясувала, що компанія продає дорогі апартаменти у висотних будинках ділового центру.
У грудях знову піднявся холодний гнів. Ці заощадження створювалися п’ятнадцять років ціною мого здоров’я. Медичний переклад не допускає недбалості: помилка в терміні може вплинути на життя пацієнта. За кожною заробленою сумою стояли години зосередженої праці, безсонні ночі й відповідальність, якої домашні ніколи не помічали.
Андрій спробував привласнити результат усієї цієї праці одним рухом. Я зупинила машину, що проїжджала повз, і негайно повернулася до офісу Сергія Михайловича. Ледве побачивши мене в приймальні, він зрозумів, що сталося щось серйозне.
«Марино Вікторівно, що трапилося? Ви зовсім зблідли». Я простягнула йому телефон тремтячою рукою. «Андрій без мого дозволу надіслав платіжне доручення на п’ять мільйонів».
Адвокат насупився, відкрив ноутбук і перевірив назву компанії. «Вони працюють із заможними покупцями. Найімовірніше, ваш чоловік вніс завдаток за квартиру, яку збирався придбати для себе й Ірини».
Я згадала знімки чорного щоденника. Андрій записував, що ходив разом з Іриною дивитися апартаменти у висотному будинку. Особливо їй сподобався варіант із панорамним видом на вогні нічного міста.
У щоденнику стояло його самовдоволене пояснення: «Сказав Ірині, що легко можу собі це дозволити. П’ять мільйонів непомітно візьму з робочого рахунку Марини — вона надто зайнята і за залишком не стежить».
Тепер розрахунок чоловіка був цілком зрозумілий. Він сприймав мою зосередженість на роботі за фінансову сліпоту. Я й справді контролювала повсякденні витрати, але великих заощаджень майже не торкалася: вони призначалися для нашого майбутнього й спокійної старості.
Андрій, очевидно, скористався банківськими реквізитами й підробленим підписом, подавши платіжне доручення від мого імені. «Сергію Михайловичу, переказ ще можна зупинити?» — спитала я. Він упевнено відповів: «Так. Гроші відправлено без згоди власниці, а під час оформлення, судячи з усього, використано підроблений підпис. Операцію необхідно негайно оскаржити».
Він одразу зателефонував до банку. Його рівний, владний голос лунав по всьому кабінету: «Йдеться про несанкціоноване перерахування великої суми. Призупиніть операцію, заблокуйте подальший доступ і розпочніть перевірку».
Участь адвоката значно пришвидшила процедуру. Після довгих переговорів працівники підтвердили, що платіж призупинено до зарахування отримувачеві, а заблоковану суму буде повернуто на доступний залишок. Сергій Михайлович поклав слухавку й сказав: «Упродовж кількох днів п’ять мільйонів знову будуть у вашому розпорядженні. А спроба незаконного переказу стане ще одним сильним доказом проти Андрія».
Лише тоді я дозволила собі глибоко вдихнути й опустилася в крісло. Небезпека втрати заощаджень відступила, однак масштаб зради чоловіка виявився ще більшим, ніж ми припускали…👉Продовження, натисніть на кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
