— Поклади шматок на місце, Григорію, розслабся, — спокійно відповів Віктор. — Нас, між іншим, після цього бенефісу годувати навряд чи безплатно будуть, тож треба використати всі доступні ресурси фонду, поки лавочку не прикрили.
У цей момент Жанна велично стояла на сцені в сяйливій срібній сукні, пафосно мовлячи в мікрофон про безголосих дітей і безпечні притулки.
Рівно о 21:05 Віктор упевненим кроком пішов центральним проходом просто до сцени.
Охорона запізно помітила загрозу, і механік устиг вигукнути в притихлу залу:
— А ви в неї про справжню благодійність детальніше спитайте! Нехай розкаже поважній публіці про Адама, хлопця, якого вона серед білого дня викрала. І про його рідну матір, Камілу, яку ця свята жінка просто наказала ліквідувати.
Тієї ж миті, ніби за командою, спрацювало розсилання. Сотні дорогих смартфонів у залі синхронно й тривожно загуділи.
Репортери миттєво втупилися в екрани. Технічний спеціаліст, нудьгуючий молодий хлопець за пультом трансляції, здивовано подивився на свій телефон, потім перевів погляд на сцену і без зайвих роздумів натиснув головну кнопку.
На гігантському плазмовому екрані за спиною Жанни великим планом з’явилося обличчя Каміли — налякане й заплакане. Слідом висвітилося свідоцтво про шлюб Леоніда й Каміли поруч із весільною фотографією Леоніда та Жанни.
І фінальним акордом із динаміків рознісся чіткий, упізнаваний голос Жанни з диктофонного запису:
— Дитину ми цивілізовано відправимо через надійних посередників до іншої країни. А якщо відмовитеся — підставні свідки й миттєвий арешт. У вашому віці слідчий ізолятор — дорога в один кінець.
Карелін, впливовий член верхньої палати парламенту і за сумісництвом батько Жанни, повільно підвівся з-за переднього VIP-столика. Він мертвотно подивився на екран, потім перевів важкий погляд на занімілу доньку.
— З тобою покінчено, — крижаним тоном промовив він…
