Життя без прикрас— Я попереджаю. Більше я не буду мовчки ковтати таке ставлення.
Він дивився на неї так, ніби вперше побачив не звичну покірну дружину, а людину, здатну чинити опір. Кілька секунд вони мовчали. Дарина чула, як у кімнаті цокає годинник.
— Добре, — нарешті процідив він. — Хочеш прийти — прийдеш. Але зробиш так, як я скажу. Я поїду сам. Ти візьмеш таксі й приїдеш пізніше, коли всі вже будуть зайняті одне одним. Увійдеш спокійно, без вистав, сядеш десь осторонь і не лізтимеш мені на очі. Зрозуміло?
Ця умова була новим приниженням, тонким і розрахованим. Роман погоджувався не тому, що визнав її право, а тому, що злякався можливого скандалу. Дарина відчула, як горло стисло, але відступати було не можна.
— Зрозуміло, — відповіла вона.
Коли за ним зачинилися двері, сили покинули її майже миттєво. Вона пройшла до вітальні, сіла в крісло й кілька хвилин просто дивилася на телефон у руці. Потім набрала Олесю.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.