Життя без прикрасЗ погляду працівників це звучало чесно й навіть по-людськи. Але як покупчиня Оксана внутрішньо протестувала. Удома в неї під вікнами був звичайний магазин, куди можна було спуститися хоч пізньої ночі. Захотілося хліба, молока, ліків, батарейок — усе вирішувалося за десять хвилин. Тут же забудькуватість перетворювалася на маленьку побутову драму.
— А доставка? Швидка, з продуктами, щоб привезли одразу? — спитала вона з надією.
Лариса тільки махнула рукою.
— Швидко тут буває рідко. Мінімальна сума замовлення висока, вільне вікно можуть дати на завтра, а за доставку ще доведеться доплатити. Ви просто звикли, що кур’єр з’являється майже раніше, ніж ти встигла закрити застосунок.
Оксана вперше з тугою подумала про звичний домашній сервіс, який раніше здавався їй чимось само собою зрозумілим.
Наступного дня розмова зайшла про роботу. Оксана знала, що вдома багато жінок підробляють віддалено: хтось пише тексти, хтось веде сторінки, хтось консультує, хтось бере невеликі замовлення вечорами. Оформлення просте, графік гнучкий, можна працювати дві-три години, поки дитина спить або поки є вільне вікно між справами.
— А тут так можна? — спитала вона.
Лариса скривилася.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.