Життя без прикрасЩоб виконати рішення й не доводити справу до примусового стягнення майна, Лідії Петрівні довелося продати заміський будинок, у ремонт якого Тарас роками спрямовував сімейні гроші. Покупець знайшовся не відразу, тому ціну довелося знизити. Свекруха отримала той самий фінансовий урок, який збиралася дати невістці.
Тарас повернувся до своєї колишньої кімнати з вицвілими шпалерами й продавленим диваном. Він знову шукав своє призначення, читав розумні книжки й чекав визнання своїх талантів. Тільки тепер його довгі пошуки відбувалися на очах у матері. Син за день спустошував каструлю супу, просив гроші на дрібні витрати й заважав її звичним зустрічам із подругами. Те, що здалеку здавалося Лідії Петрівні тонкою душевною організацією, у щоденному побуті швидко стало схожим на звичайнісіньку лінь.
Оксана зробила ремонт у звільненій кімнаті. На стіні, біля якої колись постраждала розетка, з’явився великий телевізор. Увечері вона готувала креветки, вмикала улюблені фільми й уперше за довгий час не прислухалася, чи не долине з дивана чергова скарга на несправедливий світ.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.