— Тату, а чому твій поплавок стоїть, а в дідуся лежить?
Голос бабусі за спиною:
— Ой, Сьомо, коли в дідуся стояв, що він тільки не ловив!
Старенькі балакають біля будинку.
— Слухай, а ти зі своїм дідом уночі пустуєш?
— Та ти що! Стара, 80 років уже. Яке там!
— А ми от пустуємо.
— Як?
— Ляжемо поруч, піднімемо оце саме догори й дивимося: в чий бік упаде, тому завтра по хліб іти.
Зустрічаються два нарики.
— Усе, більше в село не поїду.
— А чого?
— Та приїхав я туди вчора, а дід мене свиню колоти послав. Я об неї три голки зламав! Та ще й дід мені за це лопатою по спині вгатив.
— По спині? Та в тебе ж рука зламана!
— Ну то дід мене ще потім дрова колоти послав…
Ректор університету, директор середньої школи й директор спеціальної школи для важковиховуваних дітей сидять дощового вечора в шинку й п’ють пиво за дружньою бесідою. Згадали студентські часи. Ректор глянув на годинник і каже:
— Уже пізно, хлопці, мені час додому.
Він платить і йде. За кілька хвилин повертається:
— Ну треба ж, у мене інспектори забрали права. Та гаразд, вип’ю ще пару кухлів.
За годину встає директор середньої школи. Прощається й іде. Але й він за кілька хвилин повертається:
— І в мене права забрали інспектори! Вип’ємо ще по одній.
За чверть години підводиться директор спецшколи й іде. Двоє інших напружено чекають, що станеться. І точно, за кілька хвилин повертається директор спецшколи. Його два друзі всміхаються, але він каже:
— Ні-ні, це не те, що ви думаєте. Ось ваші права. Я знаю, як розмовляти з випускниками моєї школи!
Приїхала теща в гості до доньки й зятя. Накрили стіл і бухали цілу ніч. Наприкінці зять переплутав кімнати й зайшов до тещі. Вранці теща ледве ноги волочить і каже:
— Ох, так дупа болить, ніби мене всю ніч…
Зять перебиває й каже:
— Людмило Михайлівно, це я так напився. Переплутав кімнати й спав поруч із вами.
— Тещо, ви що, мене того?
— Зятю, у вас фантазія після похмілля — просто вогонь! Краще йдіть проспіться. І пити вам я не раджу. Хоч я й п’яний був, але ваші запуски ракет були аж надто гучними. Тож витягніть корок із дупи й скажіть дякувати, що не придушив!
— Чувак, приїжджай до нас на дачу!
— Не хочу.
— Дарма, тут пиво, п’яні дівчата, краса!
— Тату, я на це більше не куплюся. Копайте самі свою картоплю!
— Та знаю я вас! Вам лише зробили комплімент, а ви вже нафантазували білу сукню, купу дітей, спільну старість і склянку води.
— Так? А я от що тобі скажу. Учора він у розмові згадав жіноче ім’я, свою давню знайому. А я вже подумки їх застукала, прибила, трупи сховала. Потім усе-таки прийшла в міліцію з повинною, відсиділа десять років і вийшла. Що ти знаєш про жіночі фантазії!
Мама пише листа синові у в’язницю:
