Життя без прикрасВідповів він не відразу. На задньому плані гуло обладнання: Павло Андрійович керував зміною в цеху металоконструкцій.
— Марина? Щось сталося?
У його голосі чулися втома й щире здивування.
— Перепрошую, що відволікаю. Хотіла дізнатися, Галина Петрівна не казала, коли збирається повернутися додому?
Шум у слухавці тривав, а чоловік мовчав.
— Повернутися? — нарешті перепитав він. — Вона сказала, що ви з Богданом посварилися, а ти подзвонила їй у сльозах і попросила допомогти з малюком. Мовляв, сама зовсім не даєш ради. Я думав, вона приїхала на пару місяців, поки Кирило трохи не підросте.
Марина так сильно стиснула телефон, що в неї заболіли пальці.
— Я їй телефонувала й благала приїхати?
— Саме так вона мені й пояснила. Я не хотів відпускати її надовго, самому теж непросто. Але Галина зняла гроші з нашого спільного рахунку й запевняла, що вони потрібні вам — на візочок і все необхідне дитині.
Один за одним розрізнені факти стали на свої місця.
— Павле Андрійовичу, я нікого не запрошувала й грошей не просила. Візочок у Кирила давно є. Ваша дружина живе тут уже понад два тижні й стверджує, що назавжди пішла від вас, достроково кинула роботу й тепер допомагатиме нам по господарству.
У слухавці щось важко вдарилося об метал.
— Звільнилася? Вона й далі числиться на роботі й узяла лише відпустку за власний рахунок. Мені сказала, що в тебе призначена операція.
Марина коротко всміхнулася, але веселощів у цьому звуці не було.
— Операції в мене теж не було. Вона збрехала всім.
Павло Андрійович більше не ставив зайвих запитань. Марина заговорила сухо й зібрано, як на складній діловій зустрічі:
— У неділю ми влаштуємо сімейний обід. Мені потрібно, щоб ви приїхали.
— Буду, — відповів він після короткої паузи. Голос чоловіка став твердим. — Адресу я пам’ятаю.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.