За наступні два тижні звичне життя Марини розсипалося. Свекруха вставала о шостій ранку й бралася гриміти дверцятами та каструлями, запевняючи, що ранній підйом корисний усім. При цьому сніданок вона однаково вимагала від Марини.
— Де масло? — кричала Галина Петрівна з кухні. — І навіщо купувати таке дороге? Можна було взяти замінник, ніхто б різниці не помітив. Тільки й умієте, що грошима смітити.
Марина виходила до неї з Кирилом на руках, ледь тримаючись після безсонної ночі.
— Я просила вас не шуміти вранці. І продукти вибираю я, бо сама їх оплачую, а якість мого харчування зараз важлива і для Кирила.
— Які всі ніжні, — фиркала свекруха, щедро мастячи хліб тим самим маслом. — Краще попрасуй Богданові сорочку. Учора комір був зім’ятий.
— У Богдана є руки. Праска лежить у шафі.
— Чоловік має забезпечувати сім’ю, а не бігати довкола прасувальної дошки.
У цей час «годувальник» спав, натягнувши ковдру на голову. Його дружина вже не першу годину намагалася працювати: однією рукою гойдала Кирила, другою звіряла цифри у звіті. Марина була досвідченою аудиторкою й дорожила постійними замовниками, тому її відпустка для догляду за дитиною лишалася лише формальністю. Втратити роботу вона не могла.
Галина Петрівна не визнавала віддаленої зайнятості. Раз невістка перебувала вдома, значить, могла сходити по хліб, зателефонувати до керівної компанії й розібратися з перерахунком, подати чай або негайно прибігти до дитини на перший звук. Якщо Кирило починав плакати, свекруха відразу звинувачувала Марину в безсердечності. Кожна спроба пояснити, що за зачиненими дверима триває робоча зустріч, закінчувалася образою й докорами.
Одного разу Марина зайшла до кабінету й побачила свекруху перед увімкненим комп’ютером.
— Хотіла гру відкрити, а тут пароль, — невдоволено сказала та. — Прибери його. Навіщо від близьких секрети ховати?
Марина підійшла до столу й заблокувала комп’ютер.
— Це не іграшка, а мій робочий інструмент. Тут конфіденційні відомості замовників. Більше не торкайтеся ні комп’ютера, ні клавіатури.
— Подумаєш, важлива яка. Кому потрібні твої таблиці?
Марина нічого не відповіла. За холодним виразом її обличчя навіть Галина Петрівна зрозуміла, що цього разу невістка відступати не збирається. Але побутові вторгнення були лише частиною проблеми; значно небезпечнішими виявилися зміни в сімейних витратах…
