Життя без прикрасЗа роки служби Олег не раз бачив, як навчені собаки знаходили зброю, наркотики й вибухівку. Але те, що сьогодні зробив Алекс, виходило далеко за межі звичайної підготовки. Його здатність відчути приховану всередині людини біду здавалася майже незбагненною.
— Ти ж рятував її, так? — тихо запитав він.
Пес підвів голову й зустрівся з ним поглядом. У темних очах Олег прочитав звичні спокій і відданість, хоча розумів, що відповіді все одно не отримає.
— Справжній герой, — додав він і вперше за довгі години ледь усміхнувся. Залишалося тільки дочекатися лікаря.
Нарешті двері в кінці коридору відчинилися. До них попрямував лікар років п’ятдесяти, із сивиною на скронях і втомленим обличчям. Халат на ньому зім’явся, але постава й хода залишалися впевненими. Олег одразу підвівся, і серце знову забилося швидше. Непроникний вираз обличчя лікаря змусив його приготуватися до найгіршого.
Кілька секунд той мовчав, потім кутики його губ торкнула легка усмішка.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.