Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Після розлучення Ірина знайшла щастя з водієм, але під час вечері в ресторані зустріла колишнього чоловіка

Частина 5 з 5

Я здивовано подивилася на чоловіка.

— Ти хочеш узяти мене до себе в компанію?

— Я хочу запропонувати тобі можливість. Вибиратиме комісія. Мені не потрібна твоя залежність від мене ще й у професії.

— Мені це подобається, — усміхнулася я. — Якщо тільки мене виберуть за те, що я вмію.

— На це я й розраховую.

Закінчивши вечерю, ми вийшли з ресторану. Дощу вже не було; у мокрій бруківці відбивалися вогні вечірнього міста. Микола відчинив мені дверцята автомобіля. Умостившись у машині, я поглянула на Миколу; він тієї миті ще не сів за кермо.

— Можна ще одне, останнє запитання?

— Запитуй.

— Ти вибрав би мене й у тому разі, якби не обіймав посаду голови ради директорів?

Перш ніж повернутися до мене, Микола сів за кермо.

— Іро, я вибрав тебе ще біля тієї зламаної машини. Ти стояла під дощем і сама намагалася впоратися з бідою. Не чекала, щоб тебе врятували, далі шукала вихід. Тоді мені й захотілося пізнати тебе ближче.

Він завів двигун.

— Припустімо, завтра компанія втратить половину грошей. Від цього я іншою людиною не стану. Сподіваюся, і ти залишишся собою.

— Залишуся, — відповіла я, сміючись крізь сльози.

Машина рушила. Я вже не перебирала подумки, що втратив Павло, про що здогадався і як сильно пошкодував. Його вибір залишився позаду. Статки Миколи нічого не змінювали в головному: він покохав мене, коли в мене були тільки щирість і бажання почати заново.

Спроби Павла зв’язатися зі мною почалися пізніше. Писав, що хоче поговорити, порозумітися, повернути хоча б дружні стосунки. Я залишила його повідомлення без відповіді.

Нещастя я йому не бажала. Але знову відчиняти двері людині, яка одного разу пішла, вирішивши оцінювати мене за банківським рахунком, більше не хотіла.

Того вечора головним відкриттям для мене стали не посада Миколи й не вартість його компанії. Він умів залишатися людиною за будь-якого достатку. Павло ж, наблизившись до багатства, так і не навчився бачити людей за їхнім становищем.

Я погодилася вийти заміж за сорокарічного водія, бо зустріла доброту, надійність і повагу. Дізнавшись про його посаду, я не пошкодувала про своє рішення — уперше відчула таку впевненість у його правильності. Для мене кохання почалося з того, що Миколі не знадобилося дізнаватися, скільки в мене грошей, щоб вибрати мене.
Історію прочитано. Дякуємо!
Питання редакції Realish
Як ви вважаєте, чи варто було Ірині відповісти на спроби Павла відновити дружнє спілкування, чи краще було залишити його повідомлення без відповіді?
Коментувати
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Відносини»

Усі історії рубрики