Життя без прикрасМатвієві було півтора року. Він робив перші кроки нашою вітальнею, а я перевіряла пошту, поки він бавився кубиками. І тут побачила ім’я відправниці — Вікторія. Серце тьохнуло. Роками ні слуху ні духу від родини Олексія. Тема листа — запрошення на благодійний вечір жіночого підприємництва. Відкрила тремтячими руками.
«Шановна Анно! Вашу компанію „Шульга Стратеджик Консалтинг“ рекомендовано як одну з найуспішніших у сфері бізнес-консультування. Будемо раді бачити вас на нашому щорічному благодійному вечорі на підтримку жіночого підприємництва. Це закритий захід для найвпливовіших жінок-лідерок столиці. Просимо підтвердити участь. З повагою, Вікторія, голова оргкомітету».
Вона й гадки не мала, кого запрошують. Моя консалтингова фірма перевершила всі очікування. Після народження Матвія я переключилася з інвестицій на допомогу іншим жінкам у розвитку бізнесу. Серед клієнток — IT-підприємиці, лікарки з приватними клініками, власниці модних брендів. Вікторія напевно бачила статтю в «Діловому орієнтирі» про жіночі компанії з мільярдними оборотами. Моя фірма там фігурувала.
Хвилину дивилася на лист. Серце калатало. Вечір проводили в особняку на центральній вулиці. У тому самому будинку, звідки мене викинули з однією валізою. Та сама під’їзна дорога, де Тамара Леонідівна тицьнула мені дві тисячі на таксі…
Увійшов Андрій. Щойно вклав Матвія.
— Ти наче привида побачила.
Показала листа. Його обличчя змінювалося: збентеження, розуміння, тривога.
— Не обов’язково йти, — м’яко сказав він, сідаючи поруч.
— Знаю. — Перечитала запрошення. — Але, може, я хочу.
Увечері, коли Матвій спав, ми з Андрієм усе обговорили. Він не відмовляв, не натякав, що шукаю клопоту на свою голову. Просто слухав, як я розбираюся у своїх почуттях.
— Я більше не злюся, — сказала, притулившись до його плеча. — Ось що дивно. Мала б лютувати, а мені просто… цікаво. Як воно — повернутися туди зовсім іншою людиною?
— Ти і є зовсім інша людина. Питання — чи заслуговують вони на зустріч із тобою?
Три дні думала. Потім надіслала відповідь: «Із задоволенням візьму участь. Буду з сім’єю».
За тиждень до вечора ретельно готувалася. Забронювала приватний літак із Женеви. Вибрала синю шовкову сукню — у ній почувалася сильною й красивою. Асистентка займалася логістикою. Головне — переконатися, що Андрій не проти.
— Упевнена, що хочеш узяти Матвія? — запитав він, коли обговорювали план вечора.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.