Артем повернувся без еклерів.
— Знаєш, я подумав: солодке псує фігуру, — заявив він із розумним виглядом, ховаючи руки в кишені. — Краще ми їх у ресторані як слід пригостимо. Я забронював столик у «Морській перлині». Мама давно мріяла туди сходити.
Оксана чудово знала цей заклад. Пафосне місце в центрі міста, де жменька смажених карасів коштувала як крило від літака. А офіціанти дивилися на відвідувачів із такою зверхністю, ніби особисто позичали їм гроші на їжу.
— Добре. О котрій зустрічаємося? — спитала Оксана, уже вибудовуючи в голові план оборони свого гаманця.
— О сьомій. Тільки ти вдягнися пристойніше. Мама в мене — жінка суворих правил. Вона людей по зовнішньому вигляду зчитує, — кинув Артем, сідаючи за кермо.
Вечір підкрався непомітно. На роботі день видався шаленим.
Оксана збирала величезні кошики до ювілеїв, сварилася з постачальниками через зів’ялі півонії й вислуховувала життєві мудрощі своєї напарниці, п’ятдесятирічної Наталії.
— Оксаночко, запам’ятай одну просту істину, — повчала Наталія, безжально обрізаючи стебла секатором. — Якщо чоловік мнеться купити тобі каву, це не означає, що він ощадливий. Це означає, що тебе в його бюджеті немає. А якщо він ще й матусю свою за твій рахунок потішити хоче, то тікай від нього так, щоб аж п’яти виблискували.
Оксана лише усміхалася. Вона не збиралася ставати спонсоркою чужого бенкету. До ресторану вона поїхала на таксі, обравши елегантну, але просту синю сукню. Жодних діамантів і годинників, щоб не давати зайвого приводу для оцінок.
«Морська перлина» зустріла її важкими дубовими дверима й швейцаром, схожим на античного бога. Усередині панував напівморок, освітлений масивними люстрами з гранованого скла. На стінах висіли картини з морськими краєвидами, а в центрі зали дзюркотів фонтан із кольоровими коропами.
Артем уже сидів за кутовим столиком. Поруч із ним воссідала жінка років шістдесяти з такою поставою, ніби замість хребта в неї був уставлений сталевий лом. Лариса Петрівна, королева-мати.
На ній красувався важкий оксамитовий жакет, а на шиї громіздилася конструкція із золота й великих каменів невідомого походження. Праворуч від неї розвалився здоровило в надто обтислiй футболці. Молодший брат Максим, хлопець років двадцяти п’яти, з обличчям людини, яку розбудили, але забули пояснити, навіщо…
