Копіювання заборонено

Тексти Realish захищені авторським правом. Публікувати їх на інших сайтах, у соцмережах і групах без дозволу редакції не можна.

Копії у Facebook ми оскаржуємо: їх видаляють, а за повторні порушення сторінки й групи можуть заблокувати.

Поділитися історією можна посиланням.

Домашній кіт тиждень не підпускав нову няню до візочка немовляти, кидаючись на неї з моторошним шипінням

Частина 9 з 17

Він вийшов на вулицю. Дощ посилився, перетворившись на щільну сіру стіну води. Холодна волога миттю просякла тканину куртки. Антон сів у машину. Грюкнув дверцятами, відтинаючи шум вулиці.

Якщо не можна пробити бетонну стіну лобом, її треба зруйнувати зсередини. В Ірини Валеріївни були ідеальні рекомендації. Три попередні родини. Три родини, в яких вона працювала до нього. Діти, які пройшли через її «режим».

Антон дістав телефон. Відкрив листування з менеджером агентства. Палець прокрутив чат угору, туди, де були прикріплені скани рекомендаційних листів. У них були імена й контактні телефони попередніх роботодавців.

— Подивимося, скільки ще дітей спали під подушкою, — вголос промовив Антон. Голос у порожній машині прозвучав глухо й хрипко.

Він повернув ключ запалювання. Двигун завівся з низьким, утробним гарчанням, що нагадало Антонові рик Цвяха.

У салоні машини пахло мокрим взуттям і вистиглим пластиком. Дощ барабанив по даху з монотонністю швейної машинки. Антон розстелив на кермі три аркуші формату А4. Рекомендаційні листи з агентства. Від вологого повітря папір пішов великими хвилями. Чорні літери розпливалися на згинах.

Антон дістав телефон. Палець протер екран від крапель води. Першим у списку значився номер родини бізнесмена з котеджного селища на околиці. Довгі гудки. Механічний жіночий голос повідомив, що абонент перебуває поза зоною дії мережі.

Другий номер. Анна Макарова. Гудки йшли цілу хвилину. Потім у слухавці пролунав клац.

— Слухаю.

Голос був сухий, надтріснутий. На задньому плані монотонно гудів телевізор.

— Анно, мене звати Антон. Ірина Валеріївна Коваленко працювала у вас нянею півтора року тому.

Клац. Короткі гудки. Антон набрав знову. Скидання. Він поклав телефон на панель приладів. Права рука звично ковзнула в кишеню куртки. Палець знайшов корпус батьківського блока. Подушечка з силою провела по краю синьої ізоляційної стрічки. Раз. Другий. Клей трохи розм’як від тепла тіла…
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Слово читачам

Поділіться враженням від історії

0

Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.

Залиште свій коментарЗначок підбереться за іменем сам — або .
Без реєстрації

Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.

З вами траплялося схоже?Розкажіть свою історію — ми опублікуємо її на Realish. Імена та місця за вашим бажанням змінимо.Розповісти свою історію

Ще з рубрики «Тварини»

Усі історії рубрики