Життя без прикрасВона зупинилася за кілька кроків, залишивши двигун працювати, і опустила скло.
— Хлопці, у вас щось сталося? — спитала вона, перекрикуючи музику. — Допомога потрібна?
Один із хлопців обернувся до неї. Він ішов нерівно, надто розв’язно, і Оксана майже відразу відчула запах алкоголю. Підійшовши до вікна, він нахилився ближче, ніж було потрібно, оглянув її з неприємною неквапливістю й усміхнувся.
— Допомога? Авжеж, потрібна, — протягнув він. — Виходь, красуне. Тут не через вікно розмовляти.
Його тон їй не сподобався. Усередині ворухнулося занепокоєння, але Оксана ще намагалася переконати себе, що хлопець просто п’яний і поводиться безглуздо. Може, їм справді треба виштовхати машину, може, колесо пробило або не заводиться двигун.
— Що саме сталося? — уточнила вона. — Машина зламалася?
— Та вийди ти, — махнув він рукою. — Сама побачиш.
Оксана на секунду затрималася, потім заглушила двигун, узяла ключі й вийшла. У лісі відразу стало чутно тишу: музика в чужій машині раптом стихла, і від цього повітря здалося важчим. Десь над деревами пройшов вітер, під ногами пахло сирою землею, вечірня прохолода торкнулася обличчя.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.