Життя без прикрас— Документи, які сховав ваш чоловік. Банківські комірки, флешки, папери — все, що він міг залишити. І забудьте дорогу до Крилова.
— Я нічого не знаю про документи! Ви ж обшукали всю квартиру, нічого не знайшли.
Приземкуватий чоловік ударив її в живіт — не сильно, але боляче.
— Не грайте в дурочку. Сергій був обережною людиною, він точно залишив страховку.
Марина зігнулася від болю, намагаючись віддихатися. Високий присів поруч і заговорив тихіше:
— У вас є доба. Знайдіть те, що нам потрібно, або ваші діти постраждають. І не думайте звертатися в поліцію. Там у нас теж є люди.
Вони залишили її в провулку, сховавшись у натовпі перехожих. Марина дісталася до найближчої лавки й сіла, відчуваючи, як тремтять руки. Погроза дітям була останньою краплею. Вона більше не могла вдавати, що впорається сама.
У лікарні її оглянув черговий лікар, молодий чоловік зі втомленими очима. Він діагностував забій м'яких тканин і запропонував написати заяву про напад. Марина відмовилася, пославшись на те, що просто впала.
— Знаєте, — сказав лікар, заповнюючи картку, — у нас нещодавно був схожий випадок. Теж упав, теж відмовлявся від заяви. Тільки це був ваш чоловік, за тиждень до аварії.
Марина підняла голову.
— Що ви сказали?
Лікар озирнувся, переконуючись, що їх ніхто не чує.
— Сергія Морозова привозили з переломом ребер. Офіційно — впав зі сходів. Але я бачив достатньо побоїв, щоб відрізнити їх від випадкових травм.
— Чому ви мені це говорите?
— Тому що Сергій був моїм другом. Ми разом вчилися в медичному, потім він пішов у юриспруденцію. Хороша була людина, не заслуговував такого кінця.
Лікар представився: Андрій Миколайович Волков. Він розповів, що Сергій приходив до нього не тільки лікуватися, а й просто поговорити. В останні місяці був дуже напруженим, боявся за сім'ю.
— Він залишив у мене дещо на зберігання, — сказав Андрій тихо. — Просив передати вам, якщо з ним щось трапиться. Але тільки особисто в руки, нікому більше.
Він дістав із сейфа невелику флешку.
— Сергій сказав, що тут усе, що потрібно знати про його проблеми, і що це допоможе захистити вас і дітей.
Марина взяла флешку тремтячими руками. Нарешті в неї з'явилася надія розібратися в тому, що відбувається. Андрій запропонував подивитися вміст у нього в кабінеті — там був комп'ютер, не підключений до інтернету.
На флешці виявилося одне відео, зняте на телефон. Сергій сидів у тому ж кабінеті, де зараз перебувала Марина, але виглядав виснаженим і наляканим. Дата зйомки — за три дні до аварії.
— Марино, якщо ти це дивишся, значить, зі мною щось трапилося, — почав він, дивлячись прямо в камеру. — Пробач мені за все. За брехню, за Аліну. За те, що втягнув нашу сім'ю в цей бруд.
Він розповів про те, як півтора року тому до нього звернувся Віктор Громов із пропозицією взяти участь у земельній угоді. Потрібно було оформити документи на продаж муніципальної ділянки компанії. Формально все було законно, але Сергій зрозумів: земля коштувала вдесятеро дорожче за заявлену ціну.
— Я відмовився, але тоді вони привели Аліну з дівчинкою. Сказали, що це моя донька. Показали підроблений тест ДНК. Погрожували розповісти тобі, подати до суду на аліменти, зруйнувати нашу сім'ю.
Сергій пояснив, що був змушений погодитися. Його завданням було підготувати юридичне обґрунтування угоди і знайти спосіб відмити отримані гроші. Кредит у банку Громова став частиною цієї схеми.
— Я зібрав докази їхніх злочинів: документи, записи розмов, банківські виписки. Усе лежить у комірці номер 347 у відділенні банку на Садовій. Ключ захований удома, у схованці за книгами класиків літератури.
Наприкінці запису Сергій назвав імена всіх учасників схеми. Крім Громова і Крилова, у справі були замішані заступник мера, начальник земельного комітету і кілька чиновників з адміністрації. Загальна сума махінацій перевищувала 300 мільйонів.
— Вони вб'ють мене, — закінчив Сергій. — Але в тебе будуть докази. Передай їх до прокуратури області, оминаючи місцеві органи. Там теж є їхні люди.
Відео закінчилося. Марина сиділа в заціпенінні, усвідомлюючи масштаб того, що відбувається. Її чоловік не був зрадником. Він став жертвою шантажу і спробував захистити сім'ю єдиним доступним способом.
Андрій поклав руку їй на плече.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.