Простора двокімнатна квартира в упорядкованому районі належала Олесі: батьки подарували їй житло задовго до весілля. Саме ця обставина особливо зачіпала Ларису Петрівну, матір Максима. При згадці про документи на квартиру її обличчя незмінно набувало такого виразу, ніби родичі невістки навмисне хотіли принизити її сина.
Олеся працювала в хорошому ательє. Вона тонко відчувала тканину, уміла посадити складну сукню по фігурі й отримувала за свої замовлення гідні гонорари. Максим обіймав посаду фінансового аналітика. Довгі години перед таблицями й графіками переконали його, що він розуміє закони великих грошей краще за інших, хоча домашній бюджет останнім часом тримався майже виключно на дружині.
Зміни почалися близько двох місяців тому. Максим почав частіше навідуватися до матері, а після кожного візиту повертався з черговими міркуваннями про те, на що він «заслуговує». Сама Лариса Петрівна трималася з величавою обережністю, ніби будь-який дотик до звичайного побуту міг зашкодити її винятковості. Роботу невістки вона називала вовтузнею з нитками й щиро дивувалася, як її освічений син опинився поруч із жінкою «ручної праці».
При цьому власна справа Лариси Петрівни з’явилася не без допомоги Олесі. П’ять років тому колишня помічниця кардіолога вирішила піти з міської поліклініки й відкрила в жвавому житловому кварталі косметологічний кабінет під назвою «Таємниця Венери». Звичайні орендні ставки виявилися для неї непосильними. Відповідне приміщення знайшлося в Марини, постійної замовниці ательє та власниці кількох комерційних площ. Олеся шила їй костюми, які бездоганно сиділи й робили фігуру стрункішою, а на знак вдячності за пільгову оренду для свекрухи запропонувала суттєві знижки на майбутні замовлення. Марина погодилася: призначила прийнятну орендну плату, а потім п’ять років її не підвищувала.
Лариса Петрівна жодного разу не подякувала невістці за цю домовленість. Навпаки, під час зустрічей вона любила міркувати про те, як утомливо мати справу з людьми, які заробляють руками. Олеся мовчки запам’ятовувала подібні зауваження, поки свекруха сприймала її допомогу як щось само собою зрозуміле…
