Віктор дивився на неї, не кліпаючи. Тишу порушувало лише слабке монотонне гудіння холодильника.
— Він приніс документи. Сказав, що завод закриє кредит і виплатить компенсацію, — швидко заговорила вона, ковтаючи закінчення слів. — Натомість я мала віддати всі робочі записи Льоші. З дому. І мовчати. Я віддала ноутбук. І ту гумову гидоту на ключах теж. Ільїн сказав, що це просто формальність для служби безпеки.
— Вінок теж був формальністю? — рівно спитав Віктор.
Марина замовкла. Її нижня губа дрібно затремтіла. Вона відвернулася до вікна. По склу ззовні стікали каламутні краплі дощу, спотворюючи світло вуличних ліхтарів.
Віктор обійшов кухонний острів. На краю стільниці лежала попільничка, повна недопалків. Поруч стояла невелика картонна коробка з-під взуття. Він прочинив кришку. Усередині впереміш лежали старий наручний годинник Олексія з тріснутим склом, пом’ятий шкіряний гаманець і в’язка запасних ключів від гаража. Усе, що вигребла охорона з його особистої шафки на заводі до приїзду поліції.
Він дістав гаманець. Чорна шкіра була потерта на згинах, пахла потом і машинною оливою. Усередині не було жодної купюри. Лише водійське посвідчення в мутній пластиковій кишеньці й кілька знижкових карток. Віктор почав методично витягати їх одну за одною, кидаючи на білу поверхню столу.
Картка супермаркету. Пластик будівельного магазину. Затерта до білизни картка цілодобової автомийки.
Під нею, у найтугішому відділенні, лежав плаский білий прямокутник щільного картону з нанесеним магнітним шаром. Жодних логотипів. Жодних назв компаній. Лише вибита чорним шрифтом серія цифр: 0-4-1-2. І дрібний стандартний напис у нижньому правому куті: «Абонентська скринька».
Віктор провів великим пальцем по вибитих цифрах. Нуль-чотири-один-два. Це була дата народження Олексія. Четверте грудня.
Він засунув білу картку у внутрішню кишеню куртки. Туди ж, де важко відтягав тканину сталевий стопорний палець. Залишив гаманець на столі.
— Якщо Ільїн зрозуміє, що на флешці не оригінали схем, він повернеться, — мовив Віктор, прямуючи до виходу з кухні.
— Що мені робити?
