Життя без прикрас— Охорона. Одразу після швидкої. Вигребли все дощенту.
Віктор кивнув. Повернувся, щоб піти.
— Вітю! — гукнув Савельєв у спину. Старий переминався з ноги на ногу. — Льошка… він флешку носив на ключах. Синю таку, в гумовому чохлі. Він туди схеми копіював, казав, що якщо притиснуть, у нього всі ходи записані.
Віктор зупинився. Ключі брата видали йому в морзі в пластиковому пакеті. В’язка була на місці. Синьої флешки в гумовому чохлі на ній не було.
Він сів у машину, завів двигун. У салоні пахло сирістю. Віктор дістав телефон. Єдиною людиною, якій могли віддати особисті речі до приїзду поліції, була законна дружина.
Марина жила в новому районі, на іншому кінці міста. Віктор припаркувався біля дитячого майданчика, схованого в тіні дерев, за п’ятдесят метрів від її під’їзду. Вікна квартири на третьому поверсі горіли теплим жовтим світлом.
Він заглушив мотор і вже збирався вийти під дощ, коли у двір повільно в’їхав масивний чорний позашляховик. Фари ковзнули по мокрому асфальту. Машина плавно зупинилася просто біля під’їзду Марини.
Дверцята відчинилися. На асфальт ступив блискучий шкіряний черевик. Чоловік у темному кашеміровому пальті вийшов із машини, озирнувся навсібіч і, набравши код на домофоні, зник за металевими дверима.
Віктор дістав запальничку. Коліщатко з брязкотом провернулося під великим пальцем.
Двірник із сухим гумовим скрипом розмазав бруд по лобовому склу. Віктор повернув ключ запалювання, вимикаючи живлення. Щітки завмерли посеред скла, перекосивши сірий прямокутник огляду. У салоні старої машини швидко холоднішало. З рота при кожному видиху виривалася хмарка густої пари.
Віктор сидів нерухомо. Пальці правої руки методично перекочували в кишені сталеву запальничку. Метал лишався крижаним. Погляд був прикутий до яскраво освітленого дашка третього під’їзду новобудови.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.