— Я там не була тиждень. Мав лишитися.
— Тоді їдемо зараз.
Ольга дістала рукавички й пакети для зразків.
Ми ввійшли до квартири обережно. На кухні все стояло так само. Ольга надягла рукавички, зняла контейнер із полиці, чистою ложкою взяла пробу, запечатала, підписала дату, час і місце. Решту цукру теж запакували окремо.
— Віддам у приватну лабораторію. Результат обіцяють за дві доби.
Ці дві доби тягнулися безкінечно. Я майже не спала. Ходила вздовж води, пила воду, дивилася на хвилі й повторювала собі: не збитися, не зірватися, дійти до кінця.
На другий вечір Ольга написала: «Сьогодні буде результат».
Я заварила чай без цукру, сіла на терасі. Небо темніло, чашка холола. Телефон спалахнув.
Телефонували з лабораторії.
— Добрий вечір, — сказав чоловічий голос. — Результати готові. У зразку цукру виявлено речовини седативної дії. Така концентрація могла спричиняти слабкість, запаморочення, дезорієнтацію, порушення короткочасної пам’яті. Симптоми можуть мати вигляд початкових когнітивних розладів.
— Зрозуміло, — сказала я. — Дякую.
Після дзвінка я довго дивилася в темряву.
Це були не нерви. Не вік. Не моя підозріливість.
Це було отруєння.
Я написала Ользі. Вона передзвонила майже відразу.
— Тепер у нас є ланцюжок: відео, зразок, лабораторія. Ірино, це серйозний кримінальний епізод. Далі діємо обережно, але вже без відступу.
Ще два дні я жила тихо. Відповідала тільки Світлані й Ользі. Кирило дзвонив, Діана писала, з’являлися незнайомі номери. Я не брала слухавку.
А на світанку третього дня зателефонував Гліб.
— Ірино Вікторівно, ваша невістка тут. Із чоловіками. Каже, що вона господиня і приїхала по меблі.
— Не заважайте, Глібе. Нехай піднімається. Тільки внесіть усіх до журналу. Повністю.
Я відкрила застосунок.
І побачила той самий ранок, із якого почалася ця розповідь.
Діана біля стійки. Троє чоловіків. Коробки. Список. Ліфт. Мій поверх. Старий ключ. Нижній замок. Двері.
Усе записувалося.
У вітальні Діана розпорядилася щодо дивана, столу й ваз. У спальні забрала прикраси. У розмові телефоном сама вимовила про чай, цукор, опіку, продаж квартири й будинок біля води.
На екрані з’явилося повідомлення від Ольги: «Поліцію викликано. Кілька хвилин. Тримайся спокійно».
Один із чоловіків нервово сказав:
— Давайте швидше. Зараз мешканці почнуть виходити.
— Три хвилини, — відповіла Діана. — Я ще зі спальні дещо візьму.
У цю мить біля ліфта загорівся індикатор. Двері розчинилися. У коридор вийшли четверо поліцейських.
— Нікому не рухатися.
Один увійшов першим. Двоє зупинили чоловіків. Третій підійшов до Діани.


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.