І вовк ніби розумів кожне слово. Він притискався ще міцніше й дивився в очі господареві так, ніби хотів сказати: «Я знав, що ти повернешся. Я завжди це знав».
Світанок міг стати останнім у житті Півночі, але Денис не здавався навіть тоді, коли фахівець із диких тварин дістав із машини рушницю й почав перевіряти набої. У голові лісника визрів відчайдушний план, який міг або врятувати його друга, або остаточно погубити.
Він дістав телефон, увімкнув камеру й голосно сказав:
— Я починаю пряму трансляцію в соцмережах. Зараз увесь світ побачить, як чиновники цієї країни ухвалюють рішення про долю вовка, який п’ять років чекав на повернення господаря. Нехай усі дізнаються правду про те, що відбувається в північному лісі.
Ефект був миттєвим. Фахівець із диких тварин нервово озирнувся на колег, ветеринар сховав шприц із препаратом назад у сумку, а водії машин увімкнули рації й почали щось схвильовано передавати до регіонального центру.
Ніхто з чиновників не хотів стати учасником міжнародного скандалу, а історія про вовка, що чекає на господаря, вже була відома мільйонам людей у всьому світі. Денис розумів: у нього є лише кілька хвилин, поки начальство не дасть команду діяти попри розголос.
Трансляція набирала глядачів із неймовірною швидкістю. Спочатку десятки, потім сотні, потім тисячі людей підключилися до ефіру й побачили сірого вовка, який спокійно сидів поруч із господарем перед людьми зі зброєю.
Коментарі сипалися як із рогу достатку. Люди вимагали не чіпати Північ, упізнавали в ньому того самого вовка-хранителя, телефонували до служб охорони природи й писали звернення до адміністрації. Глядачі з різних країн просили пощадити тварину, яка стала символом вірності й відданості.
За пів години до лісництва під’їхала машина регіонального телебачення. Хтось із глядачів трансляції виявився журналістом і примчав знімати сюжет про протистояння.
Оператори розгорнули камери, кореспондент увімкнув мікрофон, і історія Півночі зазвучала в прямому ефірі регіонального каналу. Фахівець із диких тварин отримав дзвінок від начальства і після короткої розмови похмуро повідомив колегам:
— Операцію відкладаємо. Чекаємо нових розпоряджень…
