— Так.
— Чому? Твоїй орендованій квартирі? Твоїм лікарням? Твоїй роботі до ночі?
Олена дивилася прямо.
— Тому, що мене кохали.
Наталя підняла руку, ніби хотіла вдарити, але в коридорі вже відчинилися двері нотаріуса. Жінка в окулярах суворо сказала:
— Прошу без сцен. Заходьте.
Усередині було тісно й сухо. Пахло папером, печаткою, кавою з автомата. Нотаріус перевірила паспорти, документи, розписку. Ірина уважно ставила запитання: коли складена, де підписана, хто був присутній. Наталя відповідала впевнено, але надто гладко.
— Олена попросила в мене гроші на лікування, — сказала вона. — Я дала. У мене є розписка.
— Передання грошей чим підтверджується? — спитала Ірина.
— Готівкою.
— Свідки?
— Ми сестри. Я не думала, що доведеться доводити.
— На той момент Олена перебувала після операції, приймала сильні препарати. Вам це було відомо?
— Вона була при тямі.
— Ви приносили їй документи на підпис, стверджуючи, що це папери для пільг?
Наталя всміхнулася.
— Фантазії.
Ірина дістала копію списку ліків.
— Підпис на розписці візуально збігається з підписом на цьому аркуші. Ми клопотатимемо про експертизу.
Наталя ледь помітно напружилася.
— Клопочіть.
— Також у нас є запис, де ви передаєте гроші працівникові ресторану, щоб спровокувати звільнення Марії.
— Це до справи не стосується.
— До розписки — безпосередньо ні. До оцінки вашої добросовісності — стосується.
Нотаріус уважно слухала, але рішення не ухвалювала. Її завданням було зафіксувати позиції. Складні спори вирішувалися не тут.
Коли вони вийшли, Наталя затримала Марію біля сходів.
— Ти думаєш, він тебе врятує?
Марія втомлено подивилася на неї.
— Ні.
— Правильно. Не врятує.
— Я сама себе врятую.
Наталя всміхнулася, але в очах майнув страх.
— Ти надто схожа на матір.
— Дякую.
Це несподівано вивело Наталю з рівноваги. Вона різко нахилилася ближче.
— Твоя мати все життя слабка. Вона вміла тільки плакати й чекати, що хтось прийде. Я виживала. Я вирішувала. Я брала, бо інакше в мене забрали б.
— У кого ти брала, тітко Наталю? У нас?
Наталя не відповіла.
І тут Марія згадала фразу на звороті фотографії: «Не бійся білого. На ньому видно все, що треба відіпрати».
Вона не розуміла її сенсу, поки знову не побачила білий одяг Саміра, каву, пляму. Біле показує бруд. Не ховає. Робить видимим те, що було б непомітне на темному.
— Ти знала, що він буде в ресторані, — сказала Марія. — Але не знала, що я проллю каву саме на нього.
Наталя насупилася.
— Що?
— Ти хотіла, щоб мене звільнили. Із гучним скандалом. Щоб я подумала, що все через нього. Щоб не стала слухати.
— Догадлива.
— А коли він сказав при всіх, що я його донька, ти злякалася.
Наталя мовчала.
— Тому й вигадала розписку.
— Нічого я не вигадувала.
Марія дістала телефон. Після історії в ресторані вона почала вмикати диктофон щоразу, коли поруч з’являлася Наталя. Ірина сказала: «Не завжди запис можна використати безпосередньо, але іноді він допомагає отримати визнання або напрямок для пошуку доказів». Зараз телефон лежав у кишені пальта, запис ішов від моменту виходу з кабінету нотаріуса.
— Ти справді думала, що мама не згадає?
Наталя нахилилася ближче, голос став шиплячим:
— Твоя мати підписувала все, що я їй давала. Вона навіть не читала. Бо звикла бути жертвою. Я могла б оформити на неї що завгодно.
Марія не ворухнулася.
— Навіщо тобі гроші?
— А тобі яке діло?
— Борги?
Наталя стиснула губи.
— Життя дороге.
— Чи ти вже витратила ті гроші, які отримала тоді?
Цього разу Наталя не витримала.
— Та які це були гроші? Думаєш, багаті гарно платять? Мені вистачило закрити батькові кредити й купити кімнату. А потім що? Лена лишилася святою страдницею, ти виросла з її очима, а я все життя крайня. Я хоча б отримала щось за ту ганьбу.
Марія відчула крижаний спокій.
— За чию ганьбу?
Наталя відкрила рота, але в цю мить із кабінету вийшла Ірина.
— Маріє?
Наталя відразу випросталася, обличчя знову стало кам’яним.
— Розмова закінчена.
— Так, — сказала Марія. — Закінчена.
Удома вона віддала запис Ірині. Та прослухала його двічі, жодного разу не перебивши. Потім зняла окуляри.
— Це серйозно. Не повне визнання підробки розписки, але визнання, що вона могла оформити що завгодно і що отримала гроші раніше. У поєднанні з експертизою й записом із ресторану це буде вагомо.
— Вистачить?
