Роздратований невдачею звір ударив по дереву, обсипавши землю шматочками кори. Після цього він узявся підчіплювати вузли пазурами. Попри всю лють, його рухи залишалися вражаюче вивіреними: масивна лапа проходила біля моєї руки, але жодного разу не торкнулася шкіри. Здавалося, ведмідь розумів, як легко може скалічити мене одним необережним рухом.
Коли він повернувся боком, серед густої шерсті показалася нерівна світла смуга. Довгий старий шрам змусив мене забути і про біль, і про страх. Я дивився на нього, не наважуючись повірити здогадці, а пам’ять уже повертала мене на три роки назад, до ранньої весни.
Тоді в лісі я натрапив на вбиту ведмедицю. Біля неї тремтіло маленьке ведмежа, теж поранене браконьєрами. Воно намагалося захистити матір і дістало глибоку рвану рану в бік. Кров просочила шерсть, сил у ведмежати майже не лишилося, і без допомоги воно б не вижило.
Я відніс сироту до своєї сторожки й два тижні виходжував його. Спочатку я обробив рану й наклав шви, а потім щодня промивав її та міняв пов’язки. Малий звір спершу лякався дотиків, зіщулювався й насторожено стежив за кожним моїм рухом, але поступово звик до моїх рук. Я годував його теплим молоком із пляшечки й терпляче чекав, поки до нього повернуться сили. День у день тремтіння минало, погляд ставав живішим, а рана потроху затягувалася. У пам’яті особливо виразно збереглися його довірливі очі й світла смуга на боці.
Коли ведмежа зміцніло, я відпустив його назад у ліс. Розлучатися було важко, однак тримати дикого звіра біля людини я не мав права. Воно зникло серед дерев, і відтоді ми більше не бачилися. Тепер переді мною стояв дорослий могутній ведмідь, а під його шерстю білів той самий слід давньої рани.
— Крихітко… — видихнув я пересохлим горлом. Голос ледь прозвучав. — Невже це ти?
Звір сіпнув вухом і перестав шматувати мотузку. Кілька митей він нерухомо дивився мені в обличчя, ніби звіряв мій запах і голос із далеким спогадом. Із його погляду зникла настороженість. Ведмідь наблизився й обережно притис вологого носа до моєї неголеної щоки…👉Продовження, натисніть кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
