У цю мить завібрував телефон. Телефонував фінансовий директор його компанії. Дмитро роздратовано відповів:
— Що ще?
На тому кінці пролунав нервовий голос:
— Дмитре, у нас величезна проблема.
Дмитро насупився:
— Що сталося?
— Троє наших найбільших партнерів щойно надіслали повідомлення про розірвання контрактів.
Дмитро похолов. Ці три проєкти вартували понад мільярд. Якщо вони зірвуться, неустойка становитиме близько ста мільйонів. Серце стиснулося.
— Чому вони розірвали контракти?
— Я не знаю. Сказали лише, що отримали якусь внутрішню інформацію про компанію й вирішили розірвати відносини.
Дмитро стиснув телефон. У вухах дзвеніло: сто мільйонів. Така сума могла потопити компанію.
— Я їду в офіс. Просто зараз.
Він поклав слухавку. Марія спитала:
— Що сталося?
Дмитро відповів, не обертаючись:
— Проблеми в компанії.
Тут підійшла медсестра:
— Пане Дмитре, рахунок за обстеження Аліси ще не оплачено.
Марія дістала кредитну картку:
— Я заплачу.
Касирка провела карткою по терміналу. Помилка транзакції. Марія насупилася:
— Спробуйте ще раз.
Касирка повторила. Та сама помилка.
— Ваша картка, схоже, заблокована.
Марія здивувалася:
— Це неможливо.
Вона дістала іншу картку. Той самий результат. Дмитро почав розуміти, що відбувається щось недобре. Він простягнув свою:
— Використайте цю.
Касирка провела і його карткою. На екрані спалахнуло червоне повідомлення: «Рахунок заморожено». Дмитро не повірив своїм очам. Родина, яка годину тому з легкістю обговорювала найкращу няню й найкращу школу, тепер не могла оплатити один рахунок за обстеження, і касирка дивилася на них із чемним подивом.
— Цього не може бути.
І тут його телефон задзвонив знову. Цього разу — банк.
— Пане Дмитре, у зв’язку з екстреною постановою суду всі рахунки на ваше ім’я тимчасово заморожено.
Дмитро відчув, як земля йде з-під ніг.
— Хто подав заяву?
Голос у слухавці відповів:
— Катерина.
Це ім’я обрушилося на нього, як удар молота. Дмитро завмер посеред лікарняного коридору з телефоном у руці. Повз проходили люди, десь перемовлялися пошепки, а він стояв і не чув нічого, крім цього імені. Лише тепер він почав усвідомлювати: жінка, яку він зневажав вісім років, насправді дуже довго готувалася до цього дня. І це був лише початок.
Повітря в коридорі стало нестерпно важким. Слова працівника банку луною віддавалися в голові Дмитра. Заявниця — Катерина. Це ім’я вп’ялося йому в серце. Марія, побачивши, як зблід брат, одразу спитала:
— Дмитре, що сталося?
Він не відповів. Помовчав кілька секунд, потім різко повернув голову в бік кабінету УЗД, де все ще залишалася Аліса. Його погляд був крижаний. Марія не відступала:
— Дмитре, скажи щось.
Дмитро заговорив хрипким голосом:
— Мої рахунки заморожені.
— Що? — закричала Марія. — Як це — заморожені?
Налякана Людмила теж втрутилася:
— Синку, поясни до ладу.
Дмитро глибоко зітхнув:
— У банку сказали, що це за рішенням суду. Катерина подала заяву.
Повітря наче заледенiло. Марія на мить розгубилася, а потім презирливо розсміялася:
— Та що може зробити ця домогосподарка?
Але не встигла вона договорити, як телефон Дмитра задзвонив знову. Незнайомий номер. Дмитро відповів…
