Життя без прикрасДітей у них не було, спільного майна — теж. Марина нагадала, що в Дениса з цінного лишилися тільки вживаний самокат і кредитні борги. При цих словах чоловік спершу почервонів, а потім пішов темними плямами, ніби почув не пропозицію розійтися, а остаточний вирок своїй красивій легенді.
Клара Захарівна, навпаки, розправила плечі. У її руках опинився довгий аркуш, списаний дрібними кривими рядками. Свекруха розгорнула його з таким виглядом, ніби пред’являла бездоганний висновок найкращого фінансового фахівця, і веліла Марині не поспішати святкувати свободу.
«Хочеш розлучення — будь ласка, — відрізала вона. — Але спершу відшкодуй мені все, що з’їла за п’ять років за моїм столом. Ти користувалася нашою добротою, їла мої борщі й котлети, пила чай. Я нічого не забула й усе порахувала».
Денис негайно підтримав матір. Він заговорив про її час, воду, газ, електрику й пральну машину. Клара Захарівна слинила палець, водила ним по списку й перелічувала борщ тричі на тиждень, м’ясо з ринку, фаршировані перці, котлети й щоденний чай.
Досі мовчазна Евеліна вставила, що Марина клала в чашку по три ложки цукру. Марина подивилася на неї й зауважила: п’ять років тому та, ймовірно, ще прогулювала шкільну геометрію, тож її обізнаність про чужий чай особливо вражає. Дівчина сховалася за спиною Дениса.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.