Життя без прикрасВона рушила до сцени. Тамара Павлівна помітила її, і материнська усмішка ледь помітно змінилася, ставши схожою на вишкір хижака над здобиччю. Швидкий знак очима — і тамада, професіонал зі створення незручних ситуацій, уже стояв на шляху старшої доньки, відгородившись ліктем.
— Дівчино, жодних виступів поза програмою, — процідив він їй в обличчя, не перестаючи усміхатися залі. — Для кожного тосту відведено свій час.
Поверх голів гостей мати дивилася на Іру з німим наказом: мовчати, сісти на місце, не надумати зганьбити родину. А гроші потім, можливо, повернуть — колись. Валерій Артемович волів розглядати тарілку з нарізкою.
Вони не сумнівалися в старшій доньці: вихована, не любить публічних скандалів, вона проковтне й це. Заради сестриного весілля поступиться, відступиться.
Іра зупинилася. Мікрофона виривати не стала, кричати теж. Холодно подивилася на верескливу Катерину, яка вже подумки прилаштовувала у квартирі туалетний столик, потім на напружену матір. Відступила, розвернулася на підборах і пішла до виходу.
За спиною плескали й кричали «Гірко!». Важкі скляні двері подалися під рукою, й Іра опинилася на вечірній вулиці. В обличчя війнуло теплим міським повітрям.
У залі сперечатися було безглуздо. Мати знепритомніла б, Катерина влаштувала б істерику, а родичі дружно записали б Іру в заздрісні істерички. Витрачати слова на докази вона не збиралася.
На екрані вийнятого телефона було 20:00. До півночі весілля напевне не закінчиться — залишалося рівно чотири години.
Під’їхало таксі. Вмостившись ззаду, Іра відкрила телефонну книжку й насамперед набрала службу відмикання дверей і заміни замків.
— Так, слухаю, — озвався чоловічий бас.
— Добрий вечір. Мені треба терміново відчинити двері й поставити замок — найскладніший і найдорожчий із тих, що у вас є. Такий знайдеться?
— Можемо й як у банківському сховищі, — усміхнувся майстер. — Квартира ваша? Документи покажете?
— Я єдина власниця. Паспорт зі мною, витяг із реєстру в телефоні. Через двадцять хвилин буду на місці.
— Добре, вирушаю.
Другий номер Іра знайшла через пошук: експрес-переїзди.
— Диспетчерська, добрий вечір.
— Потрібна велика машина й троє вантажників, міцніших. Негайно, за подвійним тарифом. Із квартири треба вивезти всі особисті речі мешканців: одяг, посуд, невеликі меблі. Нічого не залишати.
— Куди доставляти?
Іра продиктувала адресу батьківського будинку в передмісті.
— Через пів години під’їдемо. Приготуйте мішки.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.