Життя без прикрасДо вечора підлога вітальні була вкрита паперами. Пожовклий договір про продаж дідового будинку зберіг фіолетовий відбиток сільради. У банківській книжці знайшлися два потрібні записи: єдине велике зарахування та зняття грошей у день купівлі. Поруч лежав договір придбання їхнього будинку. З указаної там ціни тепер залишалося тільки сміятися.
Окремо Олена розгорнула зошит у клітинку: перші десять років вона заносила сюди всі будівельні витрати. Брус і руберойд, цвяхи, рами, оплата бригади — з чеками, вклеєними канцелярським клеєм. Папірці вицвіли, проте суми ще можна було прочитати. На полях траплявся Сергіїв почерк: «Узяв у Пилиповича дошки, віддав готівкою». В іншому місці: «Аванс бригаді з моєї премії».
За двадцять два роки серед цих записів не було ні копійки від Михайла Павловича. Олена зібрала знайдене в нову папку, зробила два примірники опису й підписала кожен його аркуш. Звичка.
Через три тижні позов свекра вперше розглядали в районному суді. Над розпеченими батареями під вікнами маленької зали тремтіло повітря. Михайло Павлович прийшов у темному костюмі, з орденською планкою ветерана праці на лацкані; поруч влаштувалася Наталія. Софії Григорівни з ними не було.
Гончар, високий і сутулий, із ретельно підстриженою борідкою, говорив неголосно й тримався бездоганно ввічливо. Привітався з Оленою та Людмилою, перепросив за затримку копій. Оригінал розписки передав судді з такою впевненістю, наче пред’являв свідоцтво про народження.
— Гроші передавалися готівкою, у сім’ї, — пояснював він. — Письмової форми дотримано, відповідачка власноруч підписала розписку. Вимогу повернути позику надіслано належним чином. Повернення не відбулося.
— Готівкою дев’ять мільйонів? — перепитала немолода суддя в окулярах без оправи.
— Це сімейні заощадження, ваша честь. На той час позивач володів підприємством.
Коли слово надали Олені, вона встала.
— Грошей я не отримувала й такої розписки не складала. Підпис на мій схожий, я цього не заперечую. Але надруковане над ним я прочитала вперше три тижні тому, разом із позовом.
— Тоді поясніть, як підпис опинився під невідомим вам текстом.
— Позивач дванадцять років тому приніс чотири чисті аркуші й попросив підписати. Сказав, що фабрика отримує банківський кредит і потрібна порука. Я підписала.
Залою прокотився шелест руху; Наталія пирхнула так голосно, що було чути всім.
— Ваша честь, боржники постійно вдаються до цього пояснення, — тихо зауважив Гончар. — Підписав порожній папір, а що вдрукували — не відаю. Жодних підтверджень цієї версії немає.
Людмила підвелася з двома заявами — про підробленість розписки та про безгрошовість позики. До останньої додавалася товста папка: договір купівлі з ціною, меншою за двадцяту частину заявленої суми, договір продажу будинку Степана Матвійовича Мельника, банківська виписка із зарахуванням виторгу та списанням грошей у день купівлі. Там само були квитанції на будматеріали, виписані на Олену.
— Просимо призначити техніко-криміналістичне дослідження, — сказала Людмила. — Необхідно встановити, що з’явилося раніше: підпис чи друкований текст, а також давність виготовлення документа.
— Спершу встановимо, чий підпис, — відповіла суддя. — Якщо його виконала не відповідачка, інші питання втратять сенс. Призначається судова почеркознавча експертиза. Оплатить сторона, яка заявила про підроблення.
Людмила нахилилася до Олени.
— Погано, — прошепотіла вона. — Підпис же ваш, почеркознавець це підтвердить. Нам одразу потрібен був фахівець із документів.
— Отже, доб’ємося потім, — так само тихо відповіла Олена.
Майже два місяці пішло на експертизу. За цей час суд виділив розлучення з майнового спору — таку можливість давав Сімейний кодекс. Уже на наступному засіданні їхній шлюб розірвали. Олена погодилася; дітей віком до вісімнадцяти років у них не було. На все знадобилося дванадцять хвилин.
По той бік проходу сидів Сергій, дивлячись у стіл. Вислухавши рішення, промовив: «Зрозуміло» — і вийшов раніше за всіх. Олена залишалася на місці, доки секретарка не почала вимикати світло.
Наступного дня Людмила подала зустрічний позов: визнати Сергія таким, що втратив право користування житлом як колишній член сім’ї власниці, та виселити. Суд прийняв його, призначивши розглядати разом із вимогою Сергія про скасування шлюбного договору.
Другий виклик до Зайцева обійшовся без чаю. Директор дивився в куток кабінету.
— Олено Миколаївно, становище непросте. Обладнання для лабораторії оплачене фабрикою, а ви судитеся з її керівництвом. Виникає конфлікт інтересів. Поки його не розв’язано, керівництво лабораторією передам Тетяні Романівні. Вас же прошу тимчасово попрацювати в читальній залі.
— Це переведення на іншу роботу. Закон вимагає моєї згоди.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.