Share

Мільйонер поставився до дівчини з холодною байдужістю, а за кілька годин зрозумів, кого врятував

У залі стало так тихо, що Максим почув шелест сторінки в папці судді. На записі незнайомий чоловік не вимовляв прямих погроз. Він лише наполегливо пояснював літній жінці, що її син втрутився в небезпечну справу, а розсудливі люди вміють вчасно мовчати. Саме ця обережність робила розмову ще неприємнішою.

Артем подав довідку: номер був оформлений на працівника охоронної фірми «Щит», чиї машини кілька тижнів стежили за будинком Максима. У підприємства діяв контракт із компанією Олега.

Суддя зняла окуляри.

— Запис і відомості про власника номера долучити до матеріалів. Представник відповідача бажає поставити свідкові додаткові запитання?

Старший адвокат Олега відмовився. Після цього Денисові дозволили вийти.

Під час перерви Максим пішов за Артемом у коридор.

— Як усе виглядає?

— Добре. Запис показав, хто насправді намагався вплинути на свідка. Ткаченко розуміє загальну картину, але зараз головне — не зруйнувати враження зайвими емоціями.

Ірина стояла біля вікна. З вулиці долинав приглушений шум машин. Максим передав пораду адвоката відповідати коротко й точно.

— Я пам’ятаю, — сказала вона. — Артем повторював це вчора.

Кілька секунд вони мовчали.

— Ліза зараз з Олегом, — тихо промовила Ірина. — Якщо суд сьогодні передасть її мені тимчасово, вона може приїхати вже завтра. Останні три ночі я не сплю не через діагноз і компанію. Лише через це.

Максим не став утішати. Просто залишився поруч доти, доки секретарка не запросила їх назад.

Ірину опитували близько двадцяти хвилин. Спочатку Артем попросив розповісти про день госпіталізації. Вона описала приїзд медиків, незнайомий підпис лікаря, спокій Олега й Лізу із сірим зайцем у руках. Не перебільшувала й щоразу відділяла факти від здогадок.

Адвокат чоловіка ставив запитання різко, намагаючись пришвидшити темп. Чому Ірина підписувала документи не читаючи? Чому лише після конфлікту заявила про підроблення? Чому не звернулася до поліції відразу? Чому довірилася випадковій людині на трасі, але не лікарям?

— Я не стверджую, що Максим знав правду в першу ніч, — відповіла вона. — Він якраз сумнівався й запропонував незалежну перевірку. Три експертизи я пройшла добровільно.

— А до поліції ви не пішли тому, що нібито боялися зв’язків чоловіка?

— Тому що вже була насильно поміщена до клініки за висновком фахівця, якого ніколи не бачила. Я не знала, кому можна довіряти, і боялася, що мене повернуть раніше, ніж вислухають. Після пережитого це не параноя, а розумна обережність.

— Ви вважаєте свого чоловіка організатором змови?

— Я вважаю доведеними дії: під час моєї ізоляції він використав сумнівну довіреність і переоформив частку компанії. Про мотиви нехай судить суд.

Відповідь позбавляла представника Олега можливості подати Ірину істеричною й одержимою переслідуванням. Він спробував ще раз повернутися до її стану в день госпіталізації, але отримав ті самі точні формулювання.

Потім запитання поставили Максимові. Він розповів, у якому стані побачив жінку на трасі, чому привіз додому і як уранці виявив публікацію про розшук. Підкреслив, що не приховував діагноз від лікарів: навпаки, організував обстеження, щоб з’ясувати правду. Утримувати Ірину він не міг — вона вільно пересувалася й сама ухвалювала рішення.

Суддя уточнила, чому Максим не повідомив про зустріч одразу.

— Через записку й приватний номер в оголошенні я засумнівався, що йдеться про звичайний розшук. Тому спершу знайшов Ірину, вислухав її й звернувся до адвоката. Якби експертизи підтвердили небезпечний стан, я діяв би інакше.

Після вивчення решти документів сторони виступили з короткими заключними репліками. Артем нагадав: протилежна сторона не надала оригіналу особистого огляду, не пояснила дозування препарату й не спростувала розбіжності нотаріальної адреси. Адвокат Олега знову заявив про недостатність доказів умислу.

О пів на п’яту суддя оголосила, що йде до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Ірина повільно видихнула. Тепер жоден документ, жодна фраза вже не залежали від неї. Залишалося тільки чекати, знаючи, що від наступних слів судді залежить, чи зможе Ліза приїхати до матері завтра…👉Продовження, натисніть на кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇

Вам також може сподобатися