Артем говорив майже сорок хвилин. Максим слухав і думав, що з адвоката вийшов би добрий архітектор. Той зводив аргументи в правильній послідовності: спершу фундамент із підтверджених дат, потім стіни з документів, і лише після цього — висновки. Жодних гучних звинувачень, зайвого пафосу чи спроб викликати жаль.
Спочатку він виклав історію госпіталізації. Ірина ніколи не зверталася до лікаря, який підписав первинне направлення, а оригіналу документа про її особистий огляд у матеріалах клініки не було. Потім Артем по черзі представив три висновки незалежних фахівців. У кожному використовувалася своя методика, обстеження проходили в різних установах, але результат збігався: мислення послідовне, емоційні реакції адекватні ситуації, ознак психотичного розладу немає. Примусове лікування не було потрібне.
Після трьох висновків Артем перейшов до медичних призначень із попередньої клініки. Самі записи були неповними й не пояснювали, чому пацієнтці були потрібні дози, про які згодом розповів Денис. Адвокат заздалегідь підкреслив: одна суперечка про препарати ще не доводить умислу, але її необхідно розглядати разом із процедурним журналом, свідченнями й відсутністю розгорнутого медичного обґрунтування.
Після медичної частини адвокат перейшов до довіреності. Він показав дату нотаріального посвідчення й запис про виїзд Олексія Данилюка. У журналі значилася міська квартира, тоді як Ірина назвала місцем свого перебування заміський будинок. Вона стверджувала, що з нотаріусом того дня не зустрічалася. У письмових поясненнях Данилюк підтвердив виїзд до вказаної міської квартири, але визнав, що особисто Ірину не бачив і не зміг пояснити, як довіреність від її імені опинилася в реєстрі. Це вже не скидалося на просту помилку в адресі.
Завершувала схему виписка з реєстру. За кілька тижнів після госпіталізації тридцять відсотків «Вектор-Логістик» перейшли фірмі «Ресурс-Партнер», зареєстрованій на людину без досвіду управління. Прямий зв’язок цього власника з Олегом ще належало перевірити, але перехід частки збігся в часі з ізоляцією Ірини, а довіреність дозволяла Олегові діяти від її імені під час розпорядження іншими активами.
— Окремо протилежна сторона може назвати кожну деталь випадковістю, — завершив Артем. — Але суд розглядає не окремі збіги. Перед нами послідовність: сумнівне медичне направлення, ізоляція власниці, препарати, які позбавили її ясного мовлення, довіреність із недостовірною адресою й перехід частки до фірми з неясною роллю. У сукупності ці обставини дають підстави перевірити, чи не слугували дії одній меті — усунути Ірину Андріївну від дитини й управління створеною нею компанією.
Суддя робила короткі записи й майже не перебивала. Лише одного разу уточнила дату появи нового учасника й попросила секретарку позначити сторінку з нотаріальним журналом.
Потім підвівся старший адвокат Олега — чоловік із добре поставленим голосом і звичкою витримувати паузу перед важливим словом. Він почав не з довіреності, а з медицини. За його словами, всі три обстеження проводилися вже після втечі, коли гострий стан міг минути. Жодна клініка не спостерігала Ірину в момент госпіталізації, а отже, не мала права робити висновок про її стан двома місяцями раніше.
Він окремо підкреслив, що Максим оплачував обстеження й послуги захисту. Із цього адвокат намагався вивести залежність висновків від замовника. Артем заперечив: оплата офіційно зазначена в документах, лікарі несуть професійну відповідальність, а різні установи не пов’язані ні одна з одною, ні з Максимом.
— Три однакові результати не можна оголосити недостовірними лише тому, що відповідачеві не подобається висновок, — зауважив він.
Суддя попросила сторони не переходити до оціночних реплік і дала продовжити.
Адвокат Олега назвав Дениса звільненим працівником, матеріально зацікавленим у свідченнях. Потім заявив, що нотаріальна помилка в адресі могла бути звичайною опискою й не доводить підроблення підпису. Переоформлення частки, за його версією, було законним діловим рішенням, ухваленим в інтересах компанії під час хвороби керівниці.
Максим дивився на Олега. Той жодного разу не повернув голови до Ірини. Лише інколи нахилявся до адвоката й щось писав на аркуші. Ніби обговорював спір про постачання обладнання, а не два місяці життя матері своєї дитини.
Нарешті представник протилежної сторони вказав на чоловіка із сірою папкою.
— Для професійної оцінки первинного діагнозу запрошено Романа Сергійовича Кравченка, головного фахівця клініки психічного здоров’я. Він готовий пояснити суду, чому подальші обстеження не спростовують наявності гострого стану в день госпіталізації.
Роман Кравченко встав, поправив піджак і розгорнув папку. Його висновок мав стати головною медичною відповіддю на три незалежні експертизи…👉Продовження, натисніть на кнопку “Вперед” під рекламою👇👇👇
