Життя без прикрасЧастина 12 з 12
Розмір
Тема
Шрифт
Із службою він усе-таки розпрощався. Остаточно зрозумів: це не його шлях. Не тому, що злякався, і не тому, що виявився слабким.
Просто серце тяглося до іншого життя — спокійного, чесного, без наказів, інтриг і чужої влади над людською долею.
Тепер він відновлюється після травми й знову працює в колишньому офісі.
Комп’ютери, програми, завислі системи, прохання колег — усе це раптом перестало здаватися сірою рутиною. У звичайних робочих днях він несподівано побачив те саме людське щастя, якого раніше не помічав.
Він почав зустрічатися з хорошою дівчиною.
Думає про весілля. І вже не сперечається зі Світланою, коли вона каже, що перший час молода сім’я може пожити й у батьківській квартирі. Бо головне — не окремі стіни. Головне, щоб поруч були живі люди, яким можна вірити.
Історію прочитано. Дякуємо!
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.