— Олесю, — сказав він тихіше. — Господи… як же ти схожа на батька.
Дівчина стояла, тримаючись за руку Остапа Ілліча. У неї тремтіли губи, але вона не відвела очей.
Гнатюк підійшов до неї.
— Пробач, що мене не було поруч, коли це почалося. Петра я не вберіг. Тебе вбережу.
Він повернувся до бійців і вказав на Олега.
— Цього — в машину. Оформляти затримання. Перевірити всі зв’язки, всі підписи, всі рухи по майну Романюків. І окремо підняти справу про загибель Петра та його дружини. У мене є підстави вважати, що там не було випадковості.
Олег раптом зірвався:
— Степане Борисовичу, ви не розумієте! Це все Коршун! Я не хотів! Мене змусили!
Гнатюк подивився на нього без жодного виразу.
— В ізоляторі розкажеш, хто тебе змушував віддавати дівчину на смерть.
Олега скрутили й повели. Він уже не був схожий на впевненого родича, який розмахував паперами. Він став тим, ким і був: боягузливою людиною, що вирішила продати чуже життя й злякалася, коли плата прийшла до неї самої.
— А Коршун? — спитав я.
Гнатюк перевів погляд на мене.
— Взяли двадцять хвилин тому біля «В’юги». Особисто витягував із задимленого підвалу сумки з готівкою й документами. Разом із ним затримали кількох його людей. Давно чекали приводу зайти туди законно, але він був обережний. Сьогодні обережність йому зрадила.
— Жадібність завадила, — сказав я.
— Зазвичай так і буває.
Ми зайшли до банку вже під охороною. Керівник, блідий і розгублений, особисто провів нас до сховища. Остап Ілліч пред’явив документи, Гнатюк підтвердив свою участь. Процедура тривала кілька болісно довгих хвилин. Кожна печатка, підпис, ключ, поворот замка здавалися мені вічністю.
Нарешті комірку відчинили.
Усередині лежали щільний конверт і тека з паперами.
Остап Ілліч дістав їх так обережно, ніби тримав не документи, а серце покійного друга. У конверті був справжній заповіт Петра Романюка, де все майно без умов переходило доньці. У теці — договори, виписки, копії переказів, боргові схеми, докази того, як Олег місяцями виводив гроші з аптечної мережі й готував її передачу Коршуну.
Цього вистачало.
Більше ніж вистачало…
