Поліна спостерігала за завантаженням із кухні й допивала вистиглу каву. Сусідка тітка Іра вже прочинила двері навпроти й стежила за кожним рухом, готуючись переказати пригоду всьому будинковому чату.
Зрозумівши, що фізично зупинити чоловіків не вдасться, Зінаїда Аркадіївна перейшла до погроз. Вона обіцяла суди, скарги до контролюючих служб і неприємності ветеринарній клініці, а потім назвала сина золотом, яке в Поліни ще відірвуть із руками.
У цю мить на сходах щось важко вдарилося об бетон, і пролунав розпачливий крик Дениса. Поліна зауважила, що перспективний чоловік, схоже, упустив системний блок. Його мати ахнула й кинулася рятувати рештки комп’ютерного майна.
За двадцять хвилин балкон і шафа у спальні спорожніли. Саня й Толік повідомили, що шкарпетки, техніка та решта речей уже в кузові. Поліна вручила їм дві великі банкноти й подякувала за швидку роботу. На запитання про адресу вона вказала на Зінаїду Аркадіївну, яка шукала на майданчику заспокійливі краплі.
Оточений сумками Денис попросив поговорити й запропонував відправити матір додому, ніби після цього все ще можна було повернути назад. Поліна порадила йому зайнятися шкарпетками й побажала успіху в бізнесі. З-за його спини долинув крик, що вона ще проситиме вибачення. Двері зачинилися, ключ двічі повернувся в замку, а внутрішній засув став на місце.
У квартирі запанувала тиша. Сірі штори знову висіли на вікнах, і ніхто не міркував про бізнес-плани чи сімейну енергетику. Поліна зателефонувала Риті, повідомила про скасоване весілля, дізналася, що записів на найближчі вихідні небагато, і запропонувала провести їх за містом: після скасування святкування з’явилися вільні гроші. Потім вона попросила номер майстра із замків. Із вікна Поліна побачила, як набитий коробками фургон виїжджає з двору, Денис котить услід комп’ютерне крісло, а Зінаїда Аркадіївна дріботить поруч і розмахує руками. Поліна всміхнулася, поставила чайник і подумала, що тепер з атмосферою в домі нарешті все гаразд.
