Життя без прикрас— Увага! — Голос Олі розітнув простір, як ножівка пінопласт. — Хвилиночку тиші. — Вона обвела поглядом завмерлу публіку. — Знайомтеся, панове аристократи. Це ті самі злиденні халявники, яких мій чоловік щойно виставив за двері.
Максим схопився, перекинувши стілець.
— Олю, ти чого? Я ж так, я не розібрався в темряві.
— Закрий рота, Максе. — Оля навіть не глянула в його бік. Вона дивилася просто на Оксану Петрівну, чий громіздкий кулон зараз нервово сіпався на грудях. — А за сумісництвом ці жебраки — єдині законні господарі цієї квартири. Квартири, панове, де ви зараз усі їсте за мій рахунок? Так-так, увесь цей бенкет, ці тарталетки з осетриною куплені за мої особисті п’ятдесят тисяч, які наш геніальний Максим випросив у мене сьогодні вранці на сюрприз.
Тітка з начосом повільно поклала недоїдену скибку багета назад на тарілку. Друзі свекрухи почали перезиратися, втягуючи голови в плечі.
— Олю, це обурливо! — Оксана Петрівна нарешті віддихалася. — Як ти розмовляєш зі старшими? При гостях брудну білизну витрушуєш. Це моветон.
— Моветон, Оксано Петрівно, — карбуючи кожне слово, промовила Оля, — це сидіти на сайтах кредитних організацій із мого планшета, поки я на роботі. Моветон — це прийти в чужий дім і розмірковувати про селюків, сидячи на стільці, який цей самий селюк купив і склав. — Вона подивилася на годинник. — Отже, так. Дворянське зібрання оголошується закритим. У вас рівно п’ять хвилин, щоб забратися звідси разом зі своїм фальшивим лиском. Час пішов.
Гості не стали сперечатися. Вони мали разючий інстинкт самозбереження перед загрозою скандалу, за який не заплатили. Тітка першою шмигнула в коридор. За нею потяглися решта. Загриміли вішаки, зашурхотіли куртки. Максим стояв червоний, як помідор у теплиці. Він підійшов до Олі, намагаючись схопити її за лікоть.
— Ти зовсім з глузду з’їхала, га? — засичав він просто їй у вухо. — Ти мене перед усіма зганьбила. Ти взагалі не доросла до нашого статусу, істеричко. Я для тебе старався, щоб ти хоч раз відчула себе нормальною людиною, а не провінціалкою.
Оля обережно двома пальцями зняла його руку зі свого ліктя.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.