Вона знітилася.
— Я купувала найдешевше. Не хотіла вас обтяжувати.
Максим насупився, але в очах у нього майнула усмішка.
— Отже, слухай уважно. Це була моя остання поїздка. Мене підвищили, тепер працюватиму в офісі й щовечора повертатимуся додому. Тому домовимося одразу: ти більше не економиш на собі до голодного непритомнення. Готуєш нормальні обіди на нас двох. А синові купуєш усе, що потрібно, і найкраще з того, що можемо собі дозволити. Інакше я сердитимуся.
Аглая мовчки кивнула.
— І ще, — додав Максим після короткої паузи. — У мене є пропозиція. Несподівана, мабуть. Виходь за мене заміж.
Вона підвела на нього очі, ніби не розчула.
— Що?
— Виходь за мене. Відмову я прийму лише в одному випадку: якщо я тобі зовсім не подобаюся.
Аглая довго мовчала. Щоки її залилися рум’янцем, пальці нервово теребили пояс сукні.
— Ви мені дуже подобаєтеся, — нарешті видихнула вона. — Але я не хочу ставати вам тягарем. Я ж не одна. У мене дитина.
Максим узяв малюка на руки. Той невдоволено заворушився, але відразу заспокоївся в нього на грудях.
— Раз подобаюся, значить, відмову не приймаю. Я попереджав.
Аглая дивилася то на нього, то на сина й не могла вимовити ані слова.
— Збирайся, — м’яко сказав Максим. — Поїдемо подавати заяву на реєстрацію шлюбу.
Минуло п’ять років.
Одного теплого дня Максим і Аглая гуляли парком. Їхній син біг попереду, раз у раз озираючись, щоб переконатися, що батьки поруч. За руку Аглая вела маленьку доньку, вперту, кучеряву, із серйозним поглядом і смішними бантиками.
Вони йшли повільно, насолоджуючись найзвичайнісіньким щастям: доріжками під ногами, дитячим сміхом, теплою долонею в долоні.
На лавці біля алеї сидів чоловік у старому спортивному костюмі. Неголений, пом’ятий, із втомленим обличчям. Він дивився на них надто пильно. Переводив погляд із Максима на Аглаю, потім на дітей, знову на Максима.
Коли вони зрівнялися з лавкою, чоловік різко підвівся.
Вони впізнали його майже одразу. За очима.
Олег.
— От це зустріч, — криво всміхнувся він. — Значить, ви разом? Так я і знав. Ти мені брехала про дитину, так? Хотіла чужу ношу мені на шию повісити?
