Голос був рівний, але під цією рівністю відчувалося щось схоже на задоволення. — Михайлович заговорив. — Левченко зробила невелику паузу.
— Докладно. — Що він сказав? — Олег приїхав у село за два тижні до вашої поїздки. Познайомився з Михайловичем у сільському магазині, поставив йому випити, потім ще раз.
— Утретє запропонував угоду: підтвердити певну історію за пляшку й гроші. — Михайлович погодився.
— Наступного дня, вже після угоди, Олег показав йому фотографію і спитав: «Цю жінку ти раніше бачив?» Михайлович сказав, що ні. Тоді Олег додав:
— Добре. Ти її й не бачиш. — Це означає, що він приїжджав заздалегідь, готував місце й перевіряв, чи немає в неї зв’язків у селі.
Левченко зробила паузу. — Він ретельна людина, твій чоловік. Це нам у певному сенсі на руку: ретельні люди лишають більше слідів, ніж імпульсивні.
— Що Михайлович готовий підписати? — Повні свідчення. Деталі зустрічей, суму, точну інструкцію, яку дав Олег. Він наляканий, але наляканий правильно: не нами, а тим, що Олег може дізнатися про його вагання й вирішити прибрати зайвого свідка.
— Ми пояснили йому, що, поки він із нами, він під захистом. Це теж зіграло роль. — Коли подаємо офіційну заяву? — Рано.
Голос Левченко був твердий. — Ще кілька днів. Мені треба отримати офіційне медичне підтвердження твоєї особи, дослідження ДНК, порівняння з речами, що лишилися вдома.
— Є лікар у приватній клініці, якому я довіряю. Він зробить експертизу без розголосу. Також треба зафіксувати твої свідчення офіційно, щоб вони мали процесуальну вагу.
— І треба вирішити питання з Інною. — Що з нею? — Мій помічник Павло стежить за нею другий тиждень. Вона нервує.
— Кілька разів телефонувала Олегові з телефонів, які не є її основними. Це легко перевірити за білінгом, якщо в нас буде санкція. Зняла готівкою велику суму три дні тому.
— Це схоже на людину, яка починає готувати шляхи до відступу. — Вона зробила невелику паузу. — Або на людину, на яку починають тиснути.
— Олег тисне на неї. Можливо, він теж відчуває, що щось іде не так, і починає її контролювати. Або вона сама боїться, що спливло зайве.
— У будь-якому разі, коли ми подамо заяву і почнуться допити, вона, найімовірніше, заговорить швидко. Вона не з тих, хто тримається до кінця. — Коли? — Скоро.
— Мені потрібен правильний момент, такий, щоб вони обоє опинилися в одному місці, без можливості швидко розбігтися. Я думаю про презентацію. — Яку презентацію? — За 10 днів твоя компанія, яку він уже фактично контролює, проводить презентацію нового напряму роботи в готелі.
— Там будуть усі ваші партнери, клієнти, преса. Олег і Інна виступатимуть разом як нові керівники. — Вона зробила паузу.
— Я думаю, що поява живої засновниці компанії на цьому заході справить належний ефект. — Катя довго мовчала. — Це ризик, — сказала вона нарешті.
— Безумовно. Але ризик прорахований. На той момент у нас буде повна доказова база, оперативники з обласного управління будуть готові діяти негайно і з’явиться процесуальна санкція.
— Єдине, чого не буде в Олега, — часу. — Добре, — сказала Катя. — Я згодна…
