— Неонатальний скринінг — звичайна процедура, — промовив лікар, розкладаючи аркуші. — Група крові дитини — третя позитивна. У батька — третя, у матері — друга. Цілком допустиме поєднання. За резус-фактором жодних конфліктів. З медичного погляду все виглядає спокійно.
Він подивився просто на Галину Петрівну, і голос його став жорсткішим.
— Якщо в родичів є претензії до спадковості новонародженої, раджу почати не з обвинувачень, а з підручника біології. Зараз у палаті не зібрання суду, а режимне відділення. Прошу всіх, хто не є батьками дитини, вийти.
Рідня відступила майже строєм. Раїса прибрала телефон. Олеся кинула на Оксану злий погляд. Галина Петрівна зупинилася біля дверей і, не обертаючись повністю, процідила:
— Група крові — це дитяча арифметика. Я говорила про породу.
Після виписки світ протримався менше доби. Увечері телефон Романа почав без кінця спалахувати повідомленнями. Він сидів на кухні, читав їх і дедалі більше похмурнів.
— Мама пише: «Як дівчинка спить? У вас удома все спокійно?» — він криво всміхнувся. — А потім одразу: «Синку, може, заради власного спокою зробити один аналіз? Ти ж розумієш, чому я хвилююся».
— Дуже тонко, — сказала Оксана, застібаючи кнопки на крихітному боді.
— Раїса надіслала посилання на передачу. Підпис: «Ромчику, подивися, коли буде час. Там розумні спеціалісти пояснюють, що ознаки просто так не беруться».
Оксана промовчала.
— А це вже від Олесі, — Роман раптом стиснув телефон так, що побіліли кісточки. — «Я, звісно, свічку не тримала, але ти сам подумай, у кого дитина така. У нашій родині такої зовнішності не було». І смайлик. Вона поставила смайлик, що сміється, Оксано.
Оксана повільно поклала пелюшку на стіл. Потім пішла в дитячу й почала перекладати повзунки з однієї стоси в іншу, вирівнюючи краї з такою точністю, ніби від цього залежав лад у всесвіті…
