Сказати це виявилося легше, ніж прийняти. Батьки Назара одразу дали зрозуміти: допомоги не буде. Їм не подобалася Оксана, і онук, який іще навіть не народився, не змінював їхнього ставлення. Нехай син сам відповідає за свій вибір, якщо вирішив будувати життя з такою жінкою. У самої Оксани була тільки мати, але та постійно хворіла й витрачала майже всі кошти на ліки, тож чекати підтримки не було звідки.
Оксана не наважилася перервати вагітність. Спочатку вона переконувала себе, що впорається і дитина стане початком міцнішої сім’ї. Але до шостого місяця страх перетворювався на роздратування. Сили танули, на роботі до неї ставилися вже інакше. Коли посаду, заради якої вона так старалася, віддали іншому працівникові, Оксана зірвалася.
— Це все через вагітність! — плакала вона вдома, майже кричачи крізь сльози. — Я стільки працювала, стільки терпіла, а тепер мене просто відсунули!
— Ми виберемося, — повторював Назар, хоча й сам уже не звучав упевнено. — Потерпимо трохи, щось придумаємо.
Але він теж розумів: у їхній тісній кімнаті вдвох було нелегко, а з немовлям стане ще важче. Напруження накопичувалося день у день, і Оксана майже перестала спати спокійно.
Пологи почалися раніше строку. На восьмому місяці в них народився син — маленький, слабкий, болісно синюшний, ніби йому було важко триматися за цей світ. Лікар говорив спокійно, але слова звучали як вирок.
— Я не можу обіцяти, що все буде благополучно. Хлопчик народився недоношеним. Є серйозні проблеми з опорно-руховою системою. Імовірно, згодом доведеться оформлювати інвалідність.
Оксана дивилася на дитину крізь стінку кювеза й не відчувала того, про що розповідають щасливі матері. Ні захвату, ні ніжності. Лише порожнечу, втому й холодний жах перед майбутнім. Її виписали за три дні, і вдома вони з Назаром довго сиділи одне навпроти одного, не знаючи, як почати розмову. Потім усе ж почали.
Рішення далося їм не відразу, але наприкінці розмови вони обоє дійшли одного: дитину вони не заберуть. Вони переконували себе, що не готові, що в них немає умов, грошей і сил, що хворому малюкові знадобиться значно більше турботи, ніж вони здатні дати. Так їхній син залишився без батьків…
