Лікарі не давали жодних утішних прогнозів і відводили очі, вивчаючи товсту медичну карту. П’ять років рабської праці на спеці, постійне зневоднення й фізичне насильство стерли колишню особистість. Лєна не розмовляла, не брала до рук столові прибори й спала винятково на жорсткому лінолеумі під ліжком. Звичайне ліжко з матрацом викликало в неї паніку й неконтрольовані напади задухи.
Олександр методично почав приносити до палати речі з їхнього минулого, безповоротно втраченого життя. Стару керамічну чашку з відбитою ручкою, важкий вовняний плед, флакон її улюблених жасминових парфумів. Лєна ніяк не реагувала на знайомі предмети, просто зсуваючи їх на край столу перебинтованими кистями рук. Вона могла годинами дивитися в одну точку на потрісканій штукатурці, монотонно гойдаючись уперед-назад.
На шістдесят другий день перебування в клініці пішов затяжний холодний дощ. Великі краплі барабанили по бляшаному зовнішньому карнизу, стікаючи по каламутному віконному склу кривими сірими доріжками. Олександр сидів поруч із ліжком, зчищаючи коротким складаним ножем шкірку із зеленого яблука. Тонке металеве лезо тихо скрипіло, врізаючись у щільну, бризкаючу прозорим соком м’якоть.
Лєна раптом перестала гойдатися. Вона дуже повільно повернула поголену голову до вікна, дослухаючись до монотонного, ритмічного стуку води. Її деформовані пальці з обламаними нігтями судомно стиснули край тонкої лікарняної ковдри. Олександр беззвучно поклав ніж на фаянсову тарілку й завмер, повністю затамувавши подих.
Вона перевела важкий погляд на його опущені руки. Дивилася довго, не кліпаючи, ніби заново вивчаючи кожну зморшку й старий, побілілий шрам від собачого укусу на кісточці. Потім її сухі, потріскані губи ледь помітно заворушилися, складаючись в одну й ту саму німую фразу. Із зведеного спазмом горла вирвався лише глухий, уривчастий сип, схожий на шелест сухого листя.
Олександр повільно, уникаючи різких рухів, опустив праву руку до внутрішньої кишені робочої куртки. Пальці безпомилково намацали жовту багажну бирку з глибокими вм’ятинами від друкарського преса й намертво стертим штрих-кодом. Він витяг шматок пластику й обережно поклав на край ліжка, просто перед її міцно стиснутими кулаками. Жовта пляма неприродно яскраво виділялася на тлі білосніжної, накрохмаленої казенної тканини…
