Побачивши Наталю, Сергій зупинився. Його погляд ковзнув по Вікторові, Надії Павлівні та судових паперах. Усмішка зникла. Інна зблідла й інстинктивно сховалася за його плечем. Гнатюк повернувся до них із явним роздратуванням.
Надія Павлівна вийшла вперед. Маленька жінка в сірому халаті виглядала недоречно поруч із дорогими пальтами й скляною вивіскою контори, але говорила без тремтіння:
— Реєстрацію цієї угоди заборонено тимчасовою судовою ухвалою.
Гнатюк спитав, хто вона така і чому втручається. Надія представилася головною зберігачкою архівного фонду й пояснила: засвідчені копії справи про землю, опис і довідка про місце зберігання оригіналу вже передані до суду. На їхній підставі й з урахуванням спірної довіреності суд прийняв заяву та запровадив забезпечувальний захід щодо квартири.
Вона підкреслювала кожне слово: угоду ще не визнали остаточно недійсною, але зареєструвати перехід права зараз не можна. Підписи, поставлені в кабінеті, не перетворюють покупця на власника без запису в реєстрі. Будь-яка спроба обійти заборону стане окремим порушенням.
Із контори вийшов Гордієнко. Він почув останні фрази й побачив печатку суду. Обличчя нотаріуса витяглося. Він спробував заявити, що документи вже підписані, але Надія передала йому засвідчену копію ухвали. Тієї ж миті працівниця зсередини покликала його й повідомила, що в системі з’явилася позначка про заборону.
Гордієнко пробіг очима першу сторінку. Руки, що тримали папір, затремтіли. У додатках згадувалася довіреність з оспорюваним підписом. За його обличчям Наталя зрозуміла, що він уже уявляє наступну перевірку: журнал, камери, відомості про особу відвідувача й власну участь у засвідченні.
— До зняття заборони я не можу завершити реєстрацію, — вимовив він. — Сторонам доведеться чекати рішення суду.
Гнатюк вихопив документ, швидко прочитав рядки про архівний спір і забезпечувальний захід. Його обличчя налилося важкою барвою. Замість чистого об’єкта, який можна негайно оформити, він отримав квартиру, пов’язану з підробленою довіреністю, судовою забороною й давньою земельною справою.
— Ти казав, жодних проблем, — процідив він, звертаючись до Сергія.
Сергій спробував пояснити, що дружина не встигне нічого довести до вильоту. Він називав архівні матеріали непорозумінням, обіцяв усе владнати й просив кілька днів. Але саме днів у нього не було: борг вимагали закрити продажем сьогодні.
Гнатюк схопив його за комір і зажадав повернути завдаток разом із витратами. Тека випала з рук Сергія, аркуші розлетілися тротуаром. Інна скрикнула й кинулася збирати папери, але вітер підхоплював їх і розносив навколо.
Шум привернув увагу перехожих. Хтось зупинився, кілька людей підняли телефони. Гордієнко намагався затягнути всіх назад до контори, однак Гнатюк не хотів слухати. Він вимагав негайного повернення грошей і повторював, що Сергій свідомо підсунув йому проблемний об’єкт.
Наталя стояла осторонь і дивилася, як ретельно підготовлена вистава руйнується на очах. Сергій більше не був самовпевненим переможцем зі спальні. Інна не могла сховатися за сльозами. Нотаріальна печатка перестала захищати Гордієнка. Кожен учасник схеми раптом побачив власний ризик.
Вона могла мовчки піти, дозволивши їм звинувачувати одне одного. Але довкола вже лунали уривки брехні: Сергій називав дружину мстивою, Інна запевняла, що документи вкрадені, нотаріус говорив про родинне непорозуміння. Якщо Наталя зараз промовчить, вони знову створять зручну версію. Вона більше не збиралася віддавати їм право розповідати її історію.
Наталя ступила в центр зібраного кола й голосно сказала:
— Я поясню, чому суд зупинив продаж. Ця квартира наполовину належить мені, а підпис на довіреності підроблено…
