Оксана вирішила зайнятися своїм харчуванням і почати тренування. Це рішення поступово змінило її життя. Спочатку вона взялася працювати над собою, потім почали з’являтися результати. Зусиль потрібно було чимало, і зміни відбувалися не відразу.
Вона приділяла увагу харчуванню й займалася спортом. Праця потроху приносила плоди: поліпшувалася фізична форма, а разом із нею і здоров’я. Саме поступовість відрізняла те, що відбувалося, від раптового перетворення. За змінами стояло те, чим дівчина займалася, і зусилля, яких вона докладала.
Минув рік. Андрій більше не міг зносити відсутності Оксани й вирішив її розшукати. Йому бракувало її самої й тієї близькості, яку вони втратили. Він почав шукати дівчину, ще не знаючи, якою побачить її після розлуки.
Коли знайшов, був приголомшений. Перед ним стояла струнка, вродлива Оксана, зовні зовсім не схожа на ту, якою він її запам’ятав. Вправи допомогли їй упоратися з ожирінням, і тепер Андрій бачив результат усіх цих змін.
Спочатку йому навіть не вірилося, що це та сама людина. Він був вражений тим, як вона змінилася. Він знав, що розшукав Оксану, і все ж не одразу міг поєднати побачене з її колишнім виглядом. Дівчина змінилася настільки, що застала його зненацька.
Але шукав він її ще до того, як побачив ці зміни. Рік без Оксани став для нього нестерпним, і тепер Андрій від щирого серця попросив дати йому ще один шанс.
— Будь ласка, Оксано. Дозволь нам спробувати ще раз. Дай мені можливість бути з тобою. Я прошу тебе лише про одне — ще про один шанс.
Вона не знала, як реагувати. Під час їхньої попередньої зустрічі Оксана говорила про розрив, а тепер чула прохання про новий шанс. Андрій звертався до неї від щирого серця. Їй було непросто одразу відповісти на його слова, і вона розгубилася, почувши його щире прохання. Перед нею був чоловік, якого вона кохала, з яким розлучилася і за яким потім сумувала. Тепер він просив повернутися до стосунків. Відповісти на це виявилося непросто, однак Оксана чесно сказала йому все, що відчувала.
— Я на тебе не злюся, — почала вона. — Але ти маєш зрозуміти, що тоді я кохала тебе по-справжньому. Ти цього не знав: у моєму коханні не було жодних умов. Я не чекала, що ти спершу станеш іншою людиною. Я кохала тебе таким, яким ти є.
Оксана говорила про те почуття, з яким колись була поруч із Андрієм. У ньому не було жодних застережень. Тепер вона відповідала на його прохання, і для цього їй довелося сказати і про своє колишнє кохання, і про те, що сталося з довірою між ними.
— А ти мене зрадив. Ти мав бути чесним зі мною. Треба було казати правду мені, а не переконувати в коханні, поки я не чую, як ти пояснюєш наші стосунки іншій людині. Я вірила тобі, Андрію. І річ не лише в тих словах, якими твій приятель назвав мене. Ти сам сказав, що між нами нічого немає…
