Після цього зустрічі поновилися. Саїд намагався переконати її не виносити все назовні. Казав, що мати не переживе ганьби. Аліна відповіла йому просто:
— Вашу ганьбу побачать люди. Моя мала залишитися всередині мене. Ось у чому різниця.
Нарешті Надія сама погодилася приїхати до офісу Олени. Вона прийшла в чорній абаї, з бездоганною укладкою, але обличчя її вже не здавалося таким незламним. На столі стояла та сама чашка. Олена спеціально попросила Аліну взяти її з собою — іноді предмет допомагає людям не ховатися за словами.
Спочатку Надія трималася так само холодно, як і раніше. Казала, що захищала сина. Що Аліна ніколи не зрозуміє, що таке бути матір’ю. Натякала, що в їхній родині кров і честь важать більше, ніж почуття іноземної дівчини.
Але потім Хасан поклав на стіл старі документи й сказав, що виявив: Саїд уже підробляв підпис батька заради доступу до рахунку.
Після цього все розсипалося.
Саїд зізнався, що використав ім’я дружини, щоб закрити власні борги. Надія — що звеліла приховати правду й розраховувала, що слов’янська невістка піде тихо, без грошей і без галасу. Коли Олена показала весільний стоп-кадр із підсунутим документом, стало ясно, що історія зі шлюбним договором теж не витримає перевірки.
— Так, — хрипко сказала Надія. — Я веліла Саїдові не казати тобі правду. Я була певна, що ти підпишеш усе, що він попросить. Я не хотіла скандалу. Я хотіла, щоб ти просто зникла.
Аліна стояла нерухомо. Вона думала, що після цих слів відчує полегшення. Але прийшла лише порожнеча.
— А чашка? — спитала вона.
Надія відвела погляд.
— Я не знала, що вона там. Я просто побачила можливість. Хотіла, щоб усі зрозуміли, хто ти.
— І хто ж я?
Надія не відповіла.
Тоді Аліна взяла чашку в руки й спокійно сказала:
