На місці старого бандитського будівництва тепер височів гарний торговельний центр. Його яскраві неонові вивіски світили спокійним і цілком мирним рекламним світлом. Чоловік звично дістав із кишені стару армійську запальничку й голосно клацнув нею.
Закурювати він не став, бо назавжди кинув цю шкідливу звичку після повернення. Саме тоді він зрозумів одну неймовірно важливу й глибоку життєву істину. Справжня перемога бувалого розвідника — це зовсім не повне знищення ворожого штабу.
Це спокійна й безтурботна тиша в затишній дитячій кімнаті. Це смачний запах свіжоспеченого хліба на рідній домашній кухні. І це горда можливість прямо дивитися в очі своїм сусідам, ніколи не опускаючи погляду.
Він не просто самотужки переміг цілу озброєну до зубів кримінальну імперію. Ця звичайна людина із залізною волею здійснила абсолютно неможливе диво. Він тріумфально повернув своїй родині законне право на світлу пам’ять.
Це була пам’ять про щиру любов, яку місцева мафія намагалася назавжди стерти. Однак їхні сильні почуття виявилися значно міцнішими за холодну бандитську зброю й сильнодійні хімікати. Олексій із легкою усмішкою щільно зачинив балконні двері.
Він неквапним кроком увійшов до світлої й затишної вітальні до своєї родини. Його довгий і виснажливий дозор на сьогодні був остаточно завершений. У цьому домі більше не було страшних привидів минулого, тут торжествувало справжнє життя.
