— Та я давно хотів свою тещу прибити. А тут ще й така картина. Дякую вам, братухи. Ви тільки її довше! Вона ще та шкапа живуча!
— Ми представники найдавнішої професії. Спимо за гроші.
— Повії, чи що?
— Сторожі ми.
Іде браконьєр берегом озера. А на плечах дві величезні щуки тягне. Тут його рибнагляд зупиняє:
— Ну, попався ти, дядьку.
А браконьєр і каже:
— Мужики, не повірите. Я цих щук із дитинства знаю! Ну, відкриваю я якось банку з ікрою. А там два мальки. Ну я їх у цій баночці годував-годував. Потім вони рости почали. Місця, звісно, мало стало. Пересадив я їх у трилітровий слоїк. Там годував. І там місця стало мало. Пересадив їх у ванну. І там годував. І от, нарешті, і ванна для них замала стала. Я прийшов на берег озера. І відпустив їх. Тепер приходжу, свисну — вони припливають. Я їх погодую — і вони відпливають. Не вірите? Хочете, покажу?
Рибнагляд у подиві:
— Ну, покажи.
Чоловік підходить до озера. Випускає щук. І стоїть, курить.
— Ну, свисти!
— На хріна?
— Ну, щук годувати!
— Яких щук?
Спіймав дід золоту рибку.
— Відпусти мене, старче! Три бажання виконаю.
— Заюшки! — сказав дід.
І заюшилася бідна рибка, так і не виконавши двох інших бажань.
Дружина збирає чоловіка на риболовлю:
— Спіймай мені велику форель!
Чоловік:
— А якщо форелі в магазині не буде?
Дружина:
— Тоді коропа більшого.
— Ти хто за професією?
