— Та розумієш, помив я вчора ввечері ноги…
— Синку, допоможи мені через дорогу перейти.
— Зараз, бабусю, ось зелений загориться — і переведу.
— Еее, так на зелений-то я й сама можу!
Бабця, нарик і моряк їдуть в автобусі. Бабуся просить нарика відчинити кватирку, той повертається до моряка й каже:
— Еее, солдате, кватирку відчини, жарко ж.
А той йому:
— Який же я тобі солдат, я моряк!
Нарик повертається до бабці:
— Бабцю, кватирка скасовується, ми на підводному човні, за таке й посадити можуть.
На директора АвтоВАЗу вирішили завести кримінальну справу, але вона теж не завелася.
Кастинг у чоловічий стриптиз. У кандидата цікавляться:
— Скажіть, а ви вмієте купюри сідницями збирати?
— Я 5 років на АвтоВАЗі пропрацював, ми там сідницями й не таке збирали!
Реєстрація на посадку. Співробітник:
— Де віддаєте перевагу літати?
— Я нервуюся. Усередині літака.
Старшокласник Вовочка питає в батьків, які їдуть із ним у машині:
— Котра година?
Йому кажуть:
— Подивися на своєму мобільному телефоні.
І у відповідь на те, що він його забув удома, ті в два голоси наполегливо пояснюють, що виходячи з дому, треба обов’язково брати з собою телефон, ключі й гроші.
— Я ж із вами їду, — намагається виправдатися син.
— Ну і що? — парирують батьки. — А якщо ми біля магазину зупинимося? І ти там загубишся, подзвонити не зможеш, без грошей автобусом додому не доїдеш. Без ключів у квартиру не потрапиш. А якщо раптом землетрус або повінь?
Після тривалих батьківських нотацій лунає додаткове запитання:
— Ну і які ж висновки з нашої розмови ти зробив?
Вовочка сумно:
— Дарма я у вас про час спитав.
Після кораблетрощі вижили теща із зятем. Тут їх упіймали аборигени й кажуть:
— Твоя дружина? Наша дружина.
Зять дивиться, як аборигени зняли з тещі труси. І давай її по черзі. Аборигени здивовано дивляться на чоловіка, а чоловік регоче, аж заливається. Вони йому такі:
— Чого регочеш, зятю?
