— Зі мною щось не так, — ледь чутно промовила вона.
На лобі виступив піт, дихання стало важким і уривчастим. Олег уже не сумнівався, що огляд треба негайно припинити.
— Викликайте медиків. Негайно.
Жінка глибше осіла на стільці й затремтіла всім тілом. Страх за себе поступився в її очах страхові за дитину. За дверима Алекс із новою силою зашкріб лапами, його скавуління стало гучнішим. У голосі пса Олег тепер чув не попередження про загрозу, а відчайдушне занепокоєння.
Охоронець, який щойно перевіряв сумку, розгублено відступив від столу.
— У неї починаються пологи?
— Ні… ще надто рано, — прохрипіла жінка, перечікуючи новий напад болю. Волосся прилипло до вологого чола, по щоках покотилися сльози. Вона відчайдушно похитала головою, сама не вірячи в припущення про пологи. — Допоможіть, будь ласка…
