У перші роки свого життя Саша бачив лише стіни в’язниці, спілкувався з жінками-засудженими та наглядачами. Хлопчик просто не знав, що люди можуть жити якось інакше. Він настільки звик до табірного розпорядку й законів, що це вкорінилося в ньому на все подальше життя.
В’язниця повністю сформувала його характер і стала своєрідним домом для дитини. Адже його мати тільки й робила, що відбувала покарання за свої злочини. Справді, Римма Сєвєрова майже все своє життя проводила в ув’язненні, відсидівши загалом 44 роки.
Це була аферистка національного масштабу, у якої за все життя набралося одинадцять судимостей. Сам Олександр розповідав, що його мати мала сім паспортів на різні імена. Стільки ж у неї було і фальшивих трудових книжок.
У ті короткі проміжки, коли Римма опинялася на волі, вона влаштовувала гастролі по всій країні. Жінка обманювала довірливих громадян, активно крала й провертала хитрі афери. При цьому Римма навіть устигла вийти заміж.
Її чоловік виявився таким самим злочинцем, як і вона сама. Загалом він провів у колоніях і в’язницях 27 років свого життя. Донька Римми, старша сестра Олександра, недалеко відійшла від любих тата й мами.
Її долею теж стали ґрати й тюремні застінки. Там вона зрештою провела 22 роки свого дорослого життя. Звісно, жодного дитячого садка Саша Сєвєр у ранні роки не бачив і навіть не чув про такі заклади.
До семи років хлопчик виховувався в колоніях. Коли настав час іти до школи, Сашу відправили до інтернату, де навчалися звичайні діти. Однак це середовище виявилося для нього цілком чужим, бо він просто не знав, як поводитися поза в’язницею.
Дитина була зовсім некерованою, постійно лаялася й билася з іншими дітьми. Зрештою директор інтернату не витримав і перевів Сашу до корекційного закладу для неповнолітніх. У цій колонії був суворий режим, і там утримувалися такі самі важкі підлітки, як і він сам….
