На минулий день народження Соломії вона приїхала з величезним плюшевим ведмедем. Іграшка була майже завбільшки з саму доньку, з м’якими лапами й бантом на шиї. Соломія радісно кинулася до бабусі, обійняла і її, і ведмедя водночас. Мирослава Петрівна нахилилася, поцілувала онуку, провела долонею по її плечу, поправила сукенку й кілька разів погладила по волоссю.
Я стояла поруч і на мить навіть подумала, що, може, цей день мине спокійно. Донька сміялася, Богдан усміхався, у кімнаті пахло солодким кремом і фруктами. Свекруха теж усміхалася, говорила лагідні слова, ніби звичайна бабуся. Я не помітила, як кілька світлих волосинок опинилися в неї між пальцями. Не помітила маленький пакетик у сумці.
За два тижні Мирослава Петрівна потай відправила волосся Соломії до приватної ДНК-лабораторії. Другим зразком мало бути волосся Богдана, яке вона, як потім сказала, взяла з його гребінця, коли він заїжджав до неї. Ніхто з нас не давав згоди. Ніхто не бачив, що саме вона поклала в конверти.
Результати надійшли приблизно через двадцять днів. То був суботній ранок. Я пам’ятаю світлу смугу сонця на кухонному столі, клацання чайника. Богдан узяв телефон, побачив дзвінок матері й вийшов у коридор. За кілька хвилин він повернувся блідий, ніби за дверима почув не слова, а вирок.
Він простягнув мені роздруковані аркуші.
— Оксано, поясни мені це.
На папері були печатки, номер замовлення, таблиці й сухий висновок: біологічне батьківство не підтверджується. Імовірність майже нульова. Я дивилася на ці рядки, і спершу вони не складалися в сенс. Потім підвела очі на Богдана. Він намагався триматися, але сльози вже стояли в його очах.
— Скажи правду, — попросив він хрипко. — Хто батько Соломії? З ким ти була?
Ці слова вдарили так сильно, що на мить я перестала чути навіть власне дихання. Хотілося закричати, кинути ці аркуші на підлогу, змусити його згадати всі наші роки, всі ночі біля дитячого ліжечка, усе наше життя. Але замість крику всередині з’явилася дивна холодна ясність. Я знала, що не зраджувала. Я знала, що Соломія — наша донька. Отже, треба було шукати помилку…
